Профілактика втоми, стресу
в умовах мирного часу і в надзвичайних ситуаціях
Стрес та його джерела. Стрес (тиск, натиск) – це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника у незвичайній ситуації. Стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосовуватись до нових умов, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими у собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.
Стрес – природний побічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адаптації, у пристосуванні до мінливих умов життя. Це вимагає напруження захисних сил, мобілізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити вирішення нових завдань.
Що ж відбувається з тілом, коли ви потрапляєте у стресову ситуацію? У цей момент надниркові залози викидають у кров гормон адреналін, у вас стискаються кулаки, подих стає уривчастим. Такі зміни передбачені природою як захисна реакція на небезпечні ситуації.
Стрес справді здатний пробудити приховані резерви людини, примножити сили й розумові здібності. Головне при цьому – спрямувати їх у потрібне русло і з'ясувати причини стресу. Якщо цього не зробити, стресові гормони нагромаджуються й «запускають» в організмі іншу хімічну реакцію – людина стає агресивною, починає нервово ходити туди-сюди, метушитись. Утім, за якийсь час усе відбувається навпаки: стрес переходить у стадію пасивних негативних емоцій – опускаються руки, розвивається депресія.
Найнебезпечніша стадія стресу – коли він переходить у хворобу, з якою впоратися до снаги лише кваліфікованому психотерапевтові. На цьому етапі надниркові залози, крім адреналіну, починають продукувати небезпечний гормон кортизон, що може спровокувати погіршення пам'яті, серцево-судинні захворювання, хвороби шлунково-кищкового тракту, ослаблення імунітету, раннє старіння, проблеми зі шкірою.
Стресами різного ступеня інтенсивності «багате» життя кожної людини. Інша річ, що одні вміють їм протистояти, а інші – ні.
Усіх людей можна умовно поділити на дві групи:
1. До першої належать ті, хто погано переносить галас, поспіх, тобто головними стрес-чинниками для них є надмірні подразники. Це так звані «черепахи», які не можуть ефективно працювати, якщо поруч хтось є, якщо на результати їхньої праці дуже чекають чи мають їх оцінювати. «Черепахи» віддають перевагу спокою, тиші, прагнуть працювати на самоті.
2. Друга група – «скакові коні», навпаки, погано реагують на брак подразників, монотонну діяльність, обмеження в контактах. Цих людей дратує тиша, вони люблять працювати з увімкненим радіо приймачем або телевізором. Якщо на виконання завдання лишається мало часу або хтось дуже чекає на результат їхньої роботи, вони краще концентрують увагу, швидше діють.
Визначити стадії стресу можна й за фізичним станом людини:
1. Перша стадія – втома, кров від мозку прибуває до м'язів, розумова діяльність ускладнена, очі сухі, шкіра блискуча й масна.
2. Друга стадія – вертикальний чи боковий страбізм (косоокість), унаслідок якого людина певний час не може адекватно сприймати відстань.
3. Третя стадія – під райдужною оболонкою обох очей видно смугу білкової оболонки. Виникає відчуття роз'єднання із самим собою. Важко контролювати потік свідомості.
Як діяти у стресовій ситуації:
1. З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психолгічний прийом: проаналізувавши складну ситуацію вголос, ви дістанетеся кореня своїх проблем і знайдете вихід.
2. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час біжить швидше. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нікуди не встигає.
3. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть їх у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на другу – ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінновідпочити, наситити мозок киснем і заспокоїтися. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удасться впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі щось у подарунок. Причому робити це потрібно не так заради себе, як заради свого мозку. Ваша «сіра речовина» теж потребує подяки за відмінно виконану роботу.
4. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміхпозитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.
5. Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Застосуйте японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало (ляльку) свого дратівника. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилось, напишіть «обурливого» листа і з усією люттю, на яку ви здатні, розірвіть на шматки або спаліть його.
6. Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоський горіхах.
7. Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, на те, щоб опановувати їх, у нас часто не вистачає терпіння і часу. А ось засвоїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.
Формули для самозаспокоєння:
· Відкиньте цю думку;
· Усе буде добре;
· Проблема вирішиться;
· Це не варте хвилювання;
· Я зосереджуюсь на своєму диханні;
· Я почуваюся здоровою (-им);
· Я обсолютно спокійна (-ий);
· Як я могла (міг) хвилюватися через такі дрібниці;
· Думки розважливі, спойно обмірковую свої подальші дії.
Наразі для подолання наслідків стресу у надзвичайних ситуаціях радимо:
- якомога більше дізнатись про те, що таке бойовий стрес, бойова втома і гострий стрес та посттравматична стресова реакція.;
- встановити чіткий розпорядок дня;
- завести щоденник, записувати всі думки, які приходять у голову, все що турбує або лякає;
- обмежити вживання алкоголю до мінімуму або взагалі відмовитись від алкоголю (навіть легких алкогольних напоїв);
- відмовитися від кофеїновмісних напоїв – кава, чай – вони надлишково перезбуджують нервову систему;
- проводити щоденне фізичне навантаження (від занять спортом до рубання дров чи обробки городу);
- відвідувати баню/сауну, басейн, просити домашніх, щоб робили легкий масаж;
- не дивитися або обмежити до мінімуму перегляд телевізора, намагатися виключити новини із свого щоденного життя;
- при сильних емоційних реакціях (тривога, паніка, вибух агресії, постійна злість) виконувати дихальні або релаксаційні вправи, що зменшать рівень стресу і сприятимуть нормалізації нервової системи. Навчитися таким вправам досить легко – для цього слід звернутися за фаховою консультацією до психолога.
Постравматичний синдром – психічний розлад, який проявляється тривогою, безсонням, депресією тощо. Якщо його не лікувати своєчасно, то згодом він може перейти у поведінковий розлад. Так, наприклад, людина може стати злою, агресивною, цинічною і проявлятиме це вже на рівні соціуму, а не в лікарні. Тож на психічні розлади, в тому числі пов’язані зі стресом, мають виявлятися та лікуватися своєчасно.
Бережіть своє здоров'я і будьте щасливими!