МОДИФІКОВАНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТРРІЯ. ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА» 6 КЛАС для учня з ООП Мовчуна Ярослава на 2024/2025 навчальний рік

Вступ до інтегрованого курсу історії.

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікуванні результати навчально- пізнавальної діяльності

Історична періодизація: світ і Україна. Археологічна періодизація. Хронологічні межі історії Стародавнього світу. Лічба часу в історії Стародавнього світу. Історичні джерела з історії Стародавнього світу.

Уміє: називає одиниці вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік – століття – тисячоліття); розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах;

розуміє періодизацію як спосіб упорядкування історії, критерії, які використовують для періодизації історії; розуміє, який вид історичних джерел взято за основу для створення археологічної періодизації; розташовує події в хронологічній послідовності за допомогою вчителя;

установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу;

розуміє поняття «ера», «цивілізація»; розрізняє історичні джерела за видами

Знає: поняття періодизація історії людства, історичні джерела, археологія, ера (епоха), цивілізація

Розуміє: усвідомлює важливість вивчення історії України  як  невід’ємної  важливої  складової

всесвітньої історії

Розділ 1. Життя людей у первісні часи

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікуванні результати навчально-

пізнавальної діяльності

Поява і розселення людини на планеті Земля. Перші люди на теренах України. Теорії походження людини. Кам’яний вік людства. Життя та заняття найдавніших людей. Життя людини на теренах України в первісну добу. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України. Виникнення землеробства та скотарства. Неолітична революція. Початок обробки металів. Виникнення ремесел. Зародження торгівлі. Перші землероби та скотарі України. Трипільська археологічна культура. Середньостогівська археологічна культура. Форми організації первісних спільнот. Первісна культура та релігійні вірування людей. Практичні знання та вірування

первісних людей. Мистецтво за первісної доби.

Уміє: називати назви та показувати місце розташування двох-чотирьох стоянок первісних людей на території України;

розуміє сутність наукових і релігійних теорій про походження людини;

називає історичні джерела для аналізу подій історії Стародавнього світу;

виявляє чинники, що впливають на заняття, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) первісних людей;

розрізняє відмінність між привласнювальним та відтворювальним господарством;

розуміє значення для первісних людей винайдення  та  упровадження  землеробства  і

скотарства, початок обробки металів, виникнення ремесел;

позначає на карті розміщення стоянок і пам’яток первісних людей на території України;

розрізняє форми релігійних вірувань в первісні часи

Знає: поняття палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, матріархат, патріархат, «неолітична революція», привласнювальне господарство, відтворювальне господарство, ремесло, стоянки та пам’ятки первісних людей на території України, язичництво, тотемізм, анімізм, магія.

Розуміє: двома – трьома простими реченнями висловлює думку стосовно впливу діяльності первісної людини на навколишнє середовище, її

взаємодії з природою

Розділ 2. Цивілізації Стародавнього Сходу

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікуванні результати навчально-

пізнавальної діяльності

Цивілізаційні центри Стародавнього Сходу в часі і просторі. Наукові дослідження стародавніх цивілізацій. Давній Єгипет. Народження Цивілізації Дворіччя.                           Давній                           Вавилон.                           Фінікія. ІзраїльськоЮдейське царство. Давні Індія та Китай. Землеробські цивілізації Стародавнього світу. Вплив природних умов на особливості господарювання давніх цивілізацій Сходу. Держава і суспільство. Влада фараона в Давньому Єгипті. Міста-держави Шумеру. Закони Хаммурапі. Поняття закону. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Юдейське царство. Перська держава. Варни і касти в Індії. Ранги в китайському суспільстві. Родина, освіта і виховання дітей у Стародавньому світі. Становище жінок. Міфологія. Релігійні уявлення. Язичницькі вірування народів Стародавнього Сходу. Поява монотеїстичних релігій. Культурні надбання Стародавнього Сходу. Будівництво пірамід. Мистецтво. Писемність. Батьківщина алфавіту. Біблія як історичне джерело. Конфуціанство.

Уміє: з допомогою вчителя намагається показати на карті цивілізаційні центри Стародавнього Сходу;

виявляти різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Стародавнього Сходу зокрема артефакти, текстові, візуальні, усні;

розповісти про спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади) на прикладі давньоєгипетської цивілізації, Дворіччя, Фінікії; Ізраїльсько-Юдейського царства, китайської та індійської цивілізацій);

назвати імена правителів цивілізайних центрів Стародавнього Сходу;

описати і характеризувати за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури Стародавнього Сходу

Учень  вибирає  правильну  відповідь  на  рівні

«так» чи «ні»

Знає: поняття держава, влада фараона, піраміди, папірус, фінікійський алфавіт, ієрогліф, клинопис, Біблія

Розуміє: двома – трьома простими реченнями висловлює думку стосовно ціннісних основ цивілізацій  Стародавнього  Сходу  на  основі

інформації з різних доступних джерел

Розділ 3. Давня Греція та її сусіди

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікуванні результати навчально- пізнавальної діяльності

Природа і населення стародавньої Греції. Наукові дослідження давньогрецької цивілізації. Природні умови та населення. Розвиток господарства. Система рабства. Цивілізація Давньої Греції та її сусіди у просторі та часі. Мінойська цивілізація.

Дорійці.  Ахейська  Греція.  Велика  грецька

Уміє: з допомогою вчителя намагається показати на карті Стародавню Грецію та її сусідів;

виявляти різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Давньої  Греції,  Скіфії  зокрема  артефакти,

текстові, візуальні, усні;

колонізація. Еллінізм. Суспільство і держава в Стародавній Греції Давньогрецький поліс. Афіни – батьківщина демократії: від Солона до Перикла. Стародавня Спарта – приклад олігархічної держави. Держава Александра Македонського. Елліністичні держави. Військова справа в Стародавній Греції Поняття конфлікту, його види, стадії та способи подолання. Образ воїна-героя. Озброєння, стратегія і тактика полководців. Греко- перські війни як приклад рівня розвитку військової справи в Давній Греції. Александр Македонський. Родина і виховання Родина в Давній Греції. Ґендер. Становище жінки. Навчання дітей. Виховання громадян і воїнів (на прикладі Афін і Спарти). Традиції повсякденного життя. Давньогрецька мода. Осередки давньогрецької цивілізації та їх сусіди на теренах України: античні міста-держави, кіммерійці, скіфи і сармати, землеробське населення українських земель. Культура Давньої Греції. Міфологія. Релігія. Наукові здобутки. Олімпійські ігри. Пам’ятки мистецтва Мінойської цивілізації,  «золотої  доби»  грецької  культури,

еллінізму. Видатні діячі давньогрецької культури. Історичне значення давньогрецької культури.

розповісти про спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади) Стародавньої Греції;

описати та характеризувати історичних осіб за різними ознаками;

за допомогою навчальної пам’ятки формулювати прості запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Давньої Греції, Скіфії, на життя суспільства, окремих груп людей;

описати і характеризувати за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури Стародавньої Греції

Знає:     поняття    античність,              Гомер       «Іліада»,

«Одіссея»,    міста-держави (поліси), демократія, олігархія, демос, Велика грецька колонізація, Імперія Александра Македонського, еллінізм Розуміє: двома – трьома простими реченнями висловлює думку стосовно важливості поваги прав людини всіма людьми

Розділ 4. Давній Рим і його сусіди

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікуванні результати навчально-

пізнавальної діяльності

Природа і населення Апеннінського півострова Наукові дослідження давньоримської цивілізації. Природні умови та населення. Розвиток господарства. Система рабства. Давній Рим у часі і просторі Виникнення міста Рим. Царський період. Римська республіка. Воєнна експансія Риму. Диктатура Юлія Цезаря. Римська імперія від Октавіана Августа до падіння імперії. Військова справа в Давньому Римі Образ воїна-героя. Ставлення до ветеранів армії. Озброєння, стратегія і тактика полководців. Війни Риму на різних етапах історії. Видатні полководці. Людина в правовій та політичній системі Давнього Риму Організація влади в Давньому Римі: від республіки до імперії. Закони XII таблиць. Римське право. Права і обов’язки громадян в Римі. Соціальний захист. Основні форми та прояви дискримінації. Родина і виховання Родина в Давньому Римі. Становище жінки. Навчання і виховання дітей. Традиції повсякденного життя. Розваги в давньоримському суспільстві. Культура Давнього Риму. Римська культура як продовження античної традиції Давньої Греції. Релігія в Стародавньому Римі: від язичництва до християнства. Пантеон римських богів. Християнське вчення. Ісус Христос. Перші

християнські громади і церкви. Перетворення християнства  на  державну  релігію.  Розвиток

Уміє: з допомогою вчителя намагається визначити на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій з історії Давнього Риму;

виявляти різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Давнього Риму, давніх слов’ян;

розповісти про спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади) Стародавнього Риму;

описати та характеризувати історичних осіб за різними ознаками;

за допомогою навчальної пам’ятки формулювати прості запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Давнього Риму, спільноти давніх слов’ян на життя суспільства, окремих груп людей;

характеризувати повсякденне й господарське життя, суспільну організацію, духовний світ давніх слов’ян;

описати і характеризувати за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури Стародавнього Риму

Знає: поняття громадянська війна, гладіатор, диктатура Юлія Цезаря, Римська імперія, римське право, вето, християнство, слов'яни

Розуміє: двома – трьома простими реченнями

наукових знань. Пам’ятки мистецтва Стародавнього Риму. Історичне значення давньоримської культури. Сусіди Стародавнього Риму. Початок Великого переселення народів. Життя варварських племен. Відносини Риму з варварами. Падіння Стародавнього Риму: причини та наслідки. Давні слов’яни на теренах України. Питання походження і прабатьківщини слов’ян. Венеди, анти і склавини в писемних джерелах.

Повсякденне й господарське життя слов’ян на теренах України. Духовний світ давніх слов’ян.

пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче оточення та світ

Узагальнення. Внесок цивілізацій Стародавнього світу в історію людства.

Значення давньої історії України як складової світової історії

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікуванні результати навчально- пізнавальної діяльності

Історія України як складова світової історії. Місце історії Стародавнього світу в історії людства. Сім чудес світу

Уміє: з допомогою вчителя намагається виявити здобутки стародавніх цивілізацій в області науки, техніки, культури;

позначити на карті історико-географічні об’єкти спадщини Стародавнього світу за допомогою вчителя

Розуміє: усвідомлює важливість спадщини стародавніх цивілізацій для сучасності, значення

давньої історії України як складової світової історії

Рівень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) з порушеннями інтелектуального розвитку

I - початковий

1

Учень (учениця) не має елементарних уявлень з теми. Допомогу вчителя не сприймає.

Потребує постійної допомоги, контролю та посиленого стимулювання діяльності з боку вчителя. Цікавості до вивчення історії не виявляє.

2

Учень (учениця) має нечіткі фрагментарні елементарні уявлення з теми. Історичними поняттями не володіє. Допомогу вчителя сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення.

Потребує постійної допомоги і контролю та посиленого стимулювання

діяльності з боку вчителя. До вивчення історії ставиться пасивно.

3

Учень (учениця)     за допомогою вчителя частково пізнає предмет. В певній мірі сприймає допомогу вчителя.

Здійснює певні записи за зразком                                                               у зошит                                                                  після кількаразового детального пояснення і повторення з боку вчителя.

Потребує постійної допомоги і контролю з боку вчителя та посиленого спонукання до навчальної діяльності.

Має байдуже ставлення до навчання.

II – середній

4

Учень (учениця) за безпосередньою допомогою вчителя сприймає певну частину матеріалу, але не відтворює його.

За практичної допомоги вчителя виконує прості практичні завдання. Орієнтується в підручнику і атласі, самостійно списує з дошки.

Потребує постійного контролю з боку вчителя та спонукання до навчальної діяльності.

5

Учень (учениця) має нечіткі фрагментарні уявлення про події та явища, які вивчаються. За допомогою вчителя обирає варіант відповіді на рівні «так- ні».

Практичні завдання у зошиті, атласі, контурній карті виконує з допомогою вчителя після неодноразових пояснень, не усвідомлюючи суті завдань.

Потребує постійного контролю з боку вчителя та спонукання до навчальної діяльності.

6

Учень (учениця)      за значної практичної допомоги вчителя, частково, нелогічно і переважно не правильно відтворює навчальний матеріал.

За допомогою вчителя виконує практичні завдання у зошиті, атласі, контурній карті, допускаючи помилки та неакуратно оформлюючи.

Потребує постійного контролю з боку вчителя та спонукання до навчальної діяльності.

ІІІ-достатній

7

Учень (учениця) за вербальної допомоги вчителя фрагментарно відтворює (не завжди точно) незначну частину навчального матеріалу. Розуміє інструкції.

З допомогою вчителя виконує практичні завдання за зразком, завдання в контурній карті та атласі, але не завжди правильно (допускаючи помилки).

З допомогою вчителя намагається показати на історичній карті історико-географічні об’єкти.

Потребує допомоги і  контролю з боку вчителя та  спонукання до

навчальної діяльності.