УКРАЇНА

НЕНЬКОВИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ

ЗАРІЧНЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Центральна , 70,  с. Неньковичі Вараський район  Рівненська область, 34020

тел.  (03632)4-42-33, e-mail: nenkovychi_znz@ukr.net

Звіт

директора ліцею

перед громадськістю

за 2023-2024 навчальний рік

Людмила ГАВРИЛЮК, директор ліцею

2024

Управління закладом

   Вітаю вас усіх і дякую, що знайшли можливість взяти участь у цьому вже традиційному зібранні.  Свій виступ хочу почати зі слів великого педагога В.О. Сухомлинського:   «Людяність, сердечність, чуйність,— цей моральний імунітет проти зла здобувається лише тоді, коли людина в ранньому дитинстві пройшла школу доброти, школу справді людських стосунків».

   У 2023-2024 навчальному році педагогічний колектив працював у надзвичайно складних умовах, які пов’язані з початком збройної агресії Росії на території України. Це все внесло значні корективи в освітній процес. Він призупинявся, змінював форми. Від очної до змішаної, а потім – до навчання з елементами дистанційного навчання. Протягом навчального року у досить складних умовах педагогічний колектив працював над вирішенням питань з проблеми «Формування ключових компетентностей учнів через професійну діяльність вчителя в умовах Нової української школи».

   Управління закладом було спрямовано на здійснення державної політики в галузі «Освіта», упровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, збереження кількісних і якісних параметрів мережі, створення належних умов для навчання й виховання учнів, удосконалення змісту освітнього процесу.

    Навчально-виховною роботою керувала заступник директора з навчально-виховної роботи Мовчун О.Я., виховною роботою закладу – заступник директора з виховної роботи Вознюк Н.І.

   Реалізовуючи освітні завдання ліцею, адміністрація ліцею спрямовувала роботу колективу на:

· впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти (1-4 класи);

· впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти у 5-6 класах НУШ;

· створення умов для забезпечення доступної та якісної освіти, що відповідає запитам особистості та вимогам суспільства;

· модернізація змісту методів, форм навчання і виховання, удосконалення системи контролю за здійсненням освітнього процесу;

· спрямування науково-методичного потенціалу педагогів ліцею на підвищення рівня навчальних досягнень учнів, якості уроку в умовах дистанційної освіти;

· створення умов для підвищення мотивації, реалізації інтелектуального потенціалу вчителів і обдарованої молоді, лідерських якостей майбутніх громадян України;

· широке залучення інформаційних освітніх технологій;

· забезпечення соціального захисту та безпечних умов навчання та праці учасників освітнього процесу;

· удосконалення системи учнівського врядування, посилення патріотичного виховання в умовах повномасштабної збройної агресії Росії проти України, відродження кращих надбань українського народу, його культурних та національних традицій;

· забезпечення моніторингу освітнього процесу;

· сприяння розвитку творчих здібностей учнів, створення умов для їх самореалізації;

· формування здоров’язберігаючої компетенції, створення умов для покращення здоров’я дітей;

· зміцнення і оновлення матеріально-технічної бази кабінетів початкової школи (НУШ) та ліцею через ефективне використання бюджетних та залучення позабюджетних коштів.

    Адміністрацією постійно проводились консультації та спільно розглядалися питання з такими структурними підрозділами закладу, як Рада ліцею (голова – Максимчук Н.А.), профспілковий комітет (голова – Мовчун О.Я.), методична рада (голова – Мовчун О.Я.). Така співпраця сприяла розвитку всіх напрямків діяльності закладу освіти, дозволила покращити результативність освітнього процесу та матеріально-технічну базу ліцею.

Аналіз мережі закладу

    На початку навчального року було укомплектовано 11 класів з українською мовою навчання. До 1 класу було зараховано 16 учнів. До 10 класу в цьому навчальному році було зараховано 15 учнів. Учні 1 класу пройшли підготовку у ДНЗ «Сонечко» с. Неньковичі. Всього на 05 вересня 2023 року в ліцеї навчалося 151 учень, з них 6 учнів навчалися на екстернатній формі з-за кордону, з січня 2024 року – 4 учнів. З листопада 2023 року 1 учень 5 класу НУШ Мовчун Ярослав Віталійович здобував освіту за інклюзивною формою. Було утворено 1 інклюзивний клас НУШ (5 клас) з кількістю 17 учнів. В ліцеї протягом року працювала група подовженого дня для учнів 3 та 4 класів, яку відвідували 30 вихованців– онлайн. Навчання відбувалось в дистанційній формі.

Аналіз виконання Стратегії розвитку ліцею

У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка про те, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.

В.О. Сухомлинський

Мета стратегії розвитку ліцею – визначити перспективи розвитку ліцею як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Основними стратегічними завданнями розвитку Неньковицького ліцею на 2020 – 2024 роки є:

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, орієнтованого на автономію, академічну свободу для всебічного розвитку особистості як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому та профільному середньому рівнях освіти.

3. Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Гуманістична направленість освітнього процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

5. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно з чинним законодавством (очна, дистанційна, сімейна, екстернатна, мережева, педагогічний патронаж).

6. Виховання відповідальних громадян-патріотів , які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільству.

7. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

8. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

9. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

10. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

11. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами ( інклюзивне, індивідуальне навчання).

12. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

13. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

14. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно з Положенням про атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

15. Перехід на академічну, організаційну, фінансову, кадрову автономію закладу.

16. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному веб-сайті.

17. Розвиток в закладі міжнародного співробітництва та міжнародної академічної мобільності.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – ЦЕ ІНВЕСТИЦІЯ В ЛЮДИНУ І ШЛЯХ ДО ПРОЦВІТАННЯ ДЛЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ. ЩОБ ЗМІНИТИ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ, ПОТРІБНО ЗМІНИТИ СВІДОМІСТЬ ТА ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ – МАЄМО ПЕРЕЙТИ ВІД ПРИНЦИПУ ТРАНСЛЯЦІЇ ЗНАНЬ ДО КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ, ПЕРЕДАТИ ВІРУ В СВОЇ СИЛИ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЗМІН.

ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ

1. Вступ

Підготовка Стратегії розвитку Неньковицького ліцею на 2020-2024 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно з новим Законом України про освіту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя, в основі якого закладена повна академічна свобода.

Сучасне суспільство перейшло до постіндустріальної доби, в якій цивілізація стала інформаційною. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Максимально повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання для підвищення якості надання освітніх послуг. Так, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено: «Формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального циклу діяльнісного підходу». Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готового до життя з самореалізацією компетенцій, наданих під час здобуття освіти.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та зовнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

Проєкти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:

- організація методичної роботи в закладі відповідно до вимог нового Закону України про освіту;

- створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти;

- організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;

- професійний розвиток педагогічних кадрів;

- забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

- забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку закладу будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності ліцею на найближчі роки.

2. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків в освітній галузі.

Новий Закон України про освіту та новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника ліцею якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

- здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

- володіння іноземною мовою;

- наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

- високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

- вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

- готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

- формуванню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Розвиток та практичне застосування комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій здобувачів освіти в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Стратегії розвитку закладу.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів wikipedia; користування різноманітними навчальними програмами; електронними підручниками в Інтернеті; участь у офлайнових та онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проєктах; дистанційне навчання; створення власних блогів; віртуальні екскурсії; можливість інтерактивного спілкування з мешканцями будь-якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації тощо. Однією з першочергових завдань закладу освіти є підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Разом з тим успішній діяльності сучасного закладу освіти сприяє інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом.

В основу Стратегії розвитку  ліцею покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у освітньому закладі.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах:

· інформаційна й аналітична відкритість, доступність;

· прогнозування;

· гнучкість управління;

· оптимальність функціонування закладу в системі освіти;

· відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1) використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі здобуття освіти та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

3) наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається, в закладі освіти.

Стратегія розвитку ліцею повністю підпорядкована освітній меті - виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвине­ної, творчо мислячої, конкурентноспроможної особистості- громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники ліцею були максимально здоровими - фізично і психологічно, підготовленими до життя. А для цього - будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації, на основі тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

3. Загальна стратегія розвитку закладу

Освіта сьогодні - це становлення людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це означає, що надання освітніх послуг здійснюється не тільки в інтересах держави, а й в інтересах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно-компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядаються як компетентність, характерис­тики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педагогічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його організації на результат - модель компе­тентного випускника, який сьогодні в ліцеї опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку жит­тєвої компетентності.

Провідна ідея – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Завдання, які ставить перед собою колектив:

1.Сприянняфізичному та духовному  розвитку здобувачів освіти.

2. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги».

3. Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації учасників освітнього процесу.

Знаходячись на шляху дії програми «Нова українська школа», головним своїм девізом вважаємо висловлювання:

«Змінюймось! Інакше перестанемо існувати»

Прагнемо знайти відповіді на запитання:

· Який заклад освіти потрібен дитині?

· Як допомогти їй пристосуватись до освітнього життя, почуватися спокійно і впевнено?

· Як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?

Насамперед потрібно прагнути створити середовище, де формується Нова українська школа, в якій нова людина, як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків реформи слід зрозуміти, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учасників освітнього процесу, які прагнуть до надання-отримання якісних знань.

Загальна мета закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Здоров’я дітей– це одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому.

Вважаємо, що людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – вчитель. Рівень авторитету вчителя в першу чергу визначає його професіоналізм. Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» - ці слова В.О. Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

Ми створюємо:

· Сприятливі умови для надання освітніх послуг (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, використання різних методик навчання);

· Оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

· Тісну взаємодію з батьками здобувачів освіти, громадськістю.

4. Філософські засади успіху

1. Ідея розвитку та самовдосконалення

Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої люди­ни?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання — це розвиток, а розвиток — це самоствердження особистості. Без самовиховання нема виховання. Не тільки знання, а й виховання характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї само­вдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб'єктних відносин.

Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особистості, а також колективу знайшов своє відображення, обґрунтування й розвиток у філософських трактатах С. Полоцького, Ф. Прокоповича, просвітників О. Духновича, С. Русової, педагогічній спадщині видатних українських педагогів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, публікаціях учених-науковців О. Киричука, І. Беха, М. Красовицького та багатьох інших. Саме суб'єктні виховні відносини, як стверджує педагогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступають першоосновою та найважливішими умовами повноцінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досвіду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особистості й розвитку суспільства.

Суть соціального замовлення суспільства закладу освіти полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здатна активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Стратегія любові.

Людина починається з любові. Є любов — є людина, є життя. Любов — ліки від деградації людства, тому треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку —науку любові.

5. Стратегія здоров'я.

Здоров'я людини — це якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров'я — показник суспільного прогресу, здоров'я — характеристика добробуту народу. Здоров'я визначає потенціал працездатності людини та є способом вияву її сутності. Бути здоровою — це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства.

Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що виховний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах, а й у звичаях народу, його піснях, традиціях, особливостях його ментальності. Усе це охоплює етнопедагогіка як система поглядів на виховання молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педагогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рід­ної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педагогіки.

Родинність прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, народу, любов до порядку, шанування старших, творчість слова, знання роду, збереження його честі, демократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності.

Статус людини в суспільстві залежить від її самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через:

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

5. Управлінський аспект

Мета: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи ліцею інноваційних технологій.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішної реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підтримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада школи;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоврядування.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про заклад, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією закладу.

При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

6. Методичний аспект

Мета: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника.

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

7. Виховний аспект

Мета: сприяння формуванню в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

6.Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації:

1.Організація і проведення засідань МО класних керівників, предметних МО учителів відповідної тематики.

2.Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої та старшої ланки.

3.Організація роботи шкільного врядування.

4.Проведення класних годин, впровадження на практиці соціокультурної змістової лінії на уроках.

5.Проведення уроків мужності.

6.Проведення тижнів, декад, місячників тощо…

7. Реалізація проєктів.

8. Психолого-педагогічний аспект

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

• індивідуальних особливостей;

• здібностей;

• умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

- ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

- умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

- умов для позитивної адаптації учнів до навчання у ліцеї.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:

• стійкої мотивації до здобуття освіти;

• високої духовної культури;

• моральних переконань;

• трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвиткової роботи:

• діагностики особистісного розвитку;

• ціннісних орієнтацій;

• соціального статусу;

• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки.

Шляхи реалізації:

1 Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей;

• схильностей;

• потреб;

• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських зборів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

9. Модель випускника

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

- має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

- є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

- уміє критично мислити;

- здатний до самоосвіти і саморозвитку;

- відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

- уміє опрацювати різноманітну інформацію.

10. Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

Матеріально-технічне забезпечення умов реалізації Стратегії розвитку закладу здійснюється шляхом:

- переходу до автономії закладу освіти (фінансову незалежність):

- зміни та утеплення фасаду закладу;

-  окультурення території закладу;

- поповнення існуючих кабінетів необхідними меблями;

- модернізація бібліотеки;

- виконання програми доступності для людей з обмеженими можливостями;

- переобладнання внутрішніх вбиралень відповідно до санітарних вимог.

11. Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологіч­ного, духовного, соціального становлення особис­тості учнів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Для впровадження в закладі особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання створені сприятливі умови:

• освітній процес здійснюється відповідно до освітньої програми  та навчального плану;

• удосконалюється мотиваційне середовище дитини;

• особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

• підвищується професійна майстерність педагогів шляхом проходження атестації;

• накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо);

• здійснюється комп'ютеризація освітнього процесу;

• здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

• посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров'я;

• створюється інформаційне забезпечення для переходу закладу до роботи в відкритому інноваційному режимі;

• упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів;

• проводиться діагностика та моніторингові дослідження якості освітніх послуг;

• автономія закладу (академічна, організаційна, кадрова, фінансова);

12. Принципи діяльності

Принцип гуманізації полягає в послідовному поєднанні інтересів учасників освітнього процесу і виявляється у довірі та диференційованому підході до школярів, заснованому на врахуванні й розумінні їхніх індивідуальних особливостей і здібностей, запитів та інтересів, поваги до їх честі і гідності.

Майстерність педагога - це не тільки глибоке знання предмета, а й уміння зрозуміти дитину, повага до її особистості, бажання бачити її кращою. Байдужість і пасивність не сумісні з гуманізмом.

         Завдання педагога - виявляти та реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості, добирати зміст навчального матеріалу, принципи, методи, форми й способи навчання, які б максимально впливали на емоційну сферу учня, розвиваючи в ньому добрі почуття та прагнення.

Аналіз роботи закладу щодо виконання ст. 53 Конституції України, ст. 66 Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту».

     Відповідно до статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 66 Закону України «Про освіту», статті 18, 37 Закону України «Про загальну середню освіту», Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684, зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 19 вересня 2018 року № 806, з метою створення умов для здобуття дітьми шкільного віку та учнями обов’язкової загальної середньої освіти, здійснення контролю за охопленням навчанням підлітків шкільного віку, за відвідуванням ними навчальних занять, а також формування оптимальної мережі класів протягом навчального року проводилася систематична робота адміністрацією закладу в співпраці з Неньковицьким старостинським округом.

    Всі діти 5-річного віку в мікрорайоні ліцею були охоплені дошкільною освітою у ДНЗ «Сонечко». Для батьків майбутніх першокласників були проведені Інтернет-збори, в яких взяли участь батьки всіх учнів.

    Учні зараховувалися до ліцею переважно згідно з місцем їх проживання. У зазначені терміни був проведений й облік працевлаштування випускників, за який відповідальними були призначені класні керівники 9 та 11 класів.

Результати працевлаштування випускників ліцею:

9 клас

11 клас

Дітей, які не були охоплені навчанням, у мікрорайоні не було. 8 випускників взяли участь у НМТ.

   Вчасно був проведений розподіл педагогічного навантаження вчителів, складений розклад уроків. Подані статистичні звіти до відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області. Оформлені та перевірені особові справи учнів ліцею, Алфавітна книга. Директором закладу та його заступниками була спланована робота всіх підрозділів.

Аналіз кадрового забезпечення

    Педагогічний колектив ліцею у 2023-2024 навчальному році складався з 18 педагогів з вищою освітою, в т. ч. 1 педагога-організатора, 1 практичного психолога, 1 соціального педагога). Ліцей був укомплектований необхідними педагогічними кадрами в повній мірі.

    В ліцеї працюють 2 вчителів із званням «старший учитель», 6 мають вищу категорію, 3 – першу категорію, 7 – другу категорію, 1 спеціаліст, 1 магістр, 0 молодших спеціалісти.

   Адміністрація ліцею надає своїм колегам необхідну методичну допомогу, забезпечує систематичний контроль за роботою педпрацівників.

   Вчасно було призначено класних керівників, завідуючих кабінетами, майстернею, керівників методичних об’єднань, творчої групи. Рада закладу затвердила план роботи, погодила навчальні плани для 1-4, 5-6, 7-9, 10- 11 класів. Було вчасно визначено функціональні обов’язки педагогічних працівників та затверджені їх посадові інструкції. Всі вчителі мали повне педагогічне навантаження. Функціонували 3 гуртки.

    Аналіз методичної роботи з педагогічними кадрами закладу. Визначення шляхів вдосконалення роботи.

На виконання плану роботи та наказу по закладу, Положення про методичну роботу з педагогічними кадрами загальноосвітніх шкіл України, виходячи з методичної теми ліцею «Формування ключових компетентностей учнів через професійну діяльність вчителя в умовах Нової української школи» була організована методична робота педагогічного колективу на навчальний рік.

Методична робота в ліцеї протягом поточного навчального року проводилася за такими формами:

а)індивідуальні - самоосвіта, курсова перепідготовка, співбесіди, аналіз і самоаналіз уроків, консультації, вебінари, семінари;

б)колективні - педагогічні ради, наради при директорові;

в)групові – предметні методичні комісії, творча група, атестація педагогічних працівників.

   Керувала методичною роботою в ліцеї заступник директора з навчально-виховної роботи Мовчун О.Я.

   В ліцеї було організовано роботу предметних методичних об’єднань (далі-МО) вчителів початкових класів та ГПД (керівник – Чудинович І.І., вчитель початкових класів), суспільно – гуманітарного напряму (керівник – Гаврилович В.Л., вчитель української мови та літератури), природничо – математичного напряму (керівник – Швед А.І., вчитель фізичної культури), класних керівників (керівник – Вознюк Н.І., заступник директора з виховної роботи). МО працювали за своїми планами роботи, оформляли належну документацію. Протягом 2023-2024 н. р. було проведено по 5 засідань МО. На засіданнях були розглянуті нормативно-правова документація, методичні рекомендації щодо вивчення предметів, календарно-тематичне планування вчителів. Індивідуальна робота вчителя над науково-методичною темою – це найбільш ефективний шлях включення його в активну, самостійну творчу пізнавальну діяльність. Тому вчителі ліцею особливу увагу приділяли самоосвітній діяльності, більшість з них постійно знаходилися в творчому пошуку, працювали над власними методичними темами, спорідненими з темою ліцею. Протягом року адміністрацією проводилися співбесіди з вчителями щодо шляхів реалізації ними своїх методичних тем, результативності їх щоденного запровадження в роботі. На засіданнях МО розглядалися основні питання: «Впровадження дистанційного навчання через використання ІКТ для розвитку і самореалізації особистості школяра», «Інноваційні форми й методи для забезпечення розвитку життєвих компетенцій особистості школяра», «Розвиток інформаційних компетентностей учнів засобами сучасних комунікацій», «Пріоритетні напрямки мовно-літературної освіти школярів у 2023-2024 н. р.», «Інноваційні технології: розвиток креативності учнів, їх предметних компетенцій», «Формування  національної  гордості,  патріотизму  на уроках словесності,  у  позакласній  роботі», «Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку ключових компетентностей учнів», «Формування ключових компетентностей цілежиттєвої освіти», «Інноваційні технології у навчанні предметів суспільно-гуманітарного напряму», «Ефективна реалізація виховного потенціалу предметів суспільно-гуманітарного напряму для виховання свідомого громадянина, патріота», «Формування ключових компетентостей в учнів початкової ланки», «Розвиваємо творчі здібності учнів», «Розвиток професійних компетентностей учнів в умовах здоров’язберігаючого навчально-виховного простору», «Активізація пізнавальної діяльності засобами ІКТ», «Розвиток індивідуальних та творчих здібностей, реалізація компетентнісного підходу учнів в процесі вивчення предметів природничого циклу», «Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку. Інтерактивні освітні технології», «Використання ІКТ на уроках української мови та літератури як засіб формування ключових компетентностей», «Використання інноваційних технологій у роботі з обдарованими учнями», «Пріоритетні напрямки навчальної діяльності учнів у 2023 – 2024 н. р.», «Гуманізація освітнього середовища в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа», «Обдаровані діти: особливості розвитку, навчання і виховання», «Модернізація навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних технологій», «Шляхи вдосконалення роботи учителів щодо підвищення ефективності в  набутті учнями міцних знань, освітніх компетенцій», «Військово-патріотичне виховання в сучасній школі на уроках фізичної культури та «Захисту України», "Організація освітнього процесу і підвищення професійної компетентності вчителів в умовах упровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: стан, проблеми, перспективи", "Компетентнісний вимір сучасного уроку у світлі реалізації концептуальних засад нової української школи", "Реалізація наскрізних змістових ліній під час вивчення навчальних предметів", "Формування критичного мислення учнів засобами навчальних дисциплін", "Інформаційно-комунікаційні технології навчання як ефективний засіб реалізації завдань компетентнісної освіти", "Реалізація ідей Концепції національно-патріотичного виховання учнівської молоді у сучасному освітньому просторі", "Розвиток професійної компетентності вчителя  у контексті реалізації Державного стандарту та використання інноваційних освітніх технологій", "Зовнішнє незалежне оцінювання: панорамний погляд на проблему", "Формування конкурентоспроможного педагога в контексті реалізації Концепції «Нова українська школа», "Підготовка вчителя до проведення сучасного уроку в компетентісному полі Нової української школи", "Завдання Нової української школи – підтримка обдарованого учня й розвиток його здібностей", «Технології дистанційного навчання» тощо. Членами МО обговорювались показові уроки, новинки методичної літератури, були прочитані доповіді, реферати згідно з планами засідань. Важливим завданням методичної роботи було проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, вивчення, узагальнення і поширення ефективного педагогічного досвіду. Тому з метою активізації вчителів на підвищення професійної майстерності, рівня методичної підготовки, розвитку творчих здібностей педагогів були проведені показові уроки.

   Сучасною формою поширення власного педагогічного досвіду є діяльність сайтів та блогів вчителів, де можна знайти для себе чинну нормативну базу, методичні рекомендації, календарно – тематичне планування, авторські розробки уроків, презентації до них та авторські розробки позакласних заходів.

Серед визначених завдань методичної роботи є інформаційне забезпечення педагогічних працівників із проблем освіти, педагогіки, психології, науки і ефективного педагогічного досвіду. Тому на педагогічних радах розглядалися питання щодо сучасного підходу до освітнього процесу, розвитку Нової української школи. Під час проведення педагогічних рад адміністрація використовувала нетрадиційні форми роботи. Особливо цікавими були: педрада – круглий стіл з теми «Вимоги до проведення та структура сучасного уроку», педрада – конференція з теми «Використання мультимедійних технологій у професійній діяльності педагогів», педрада – презентація «Роль мотивації у підвищенні навчальних досягнень учнів».  Педагогічні ради переважно проходили з використанням презентацій, що підвищує ефективність сприйняття доповідей і виступів.

    Актуальним питанням залишається впровадження інноваційних технологій до освітнього процесу, вдосконалення організаційної якості вчителів, розширення світогляду учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, залучення батьків до співробітництва. З цією метою у ліцеї були проведені предметні тижні з навчальних предметів. Предметні тижні підвищують в учнів рівень активізації пізнавальної діяльності. Завдяки наданій можливості взяти участь в заходах, проявити свої творчі та розумові здібності зростає інтерес до вивчення предметів. Тому, вчителі проводили інтелектуально – пізнавальні ігри, квести, круглі – столи. Всі форми позакласної діяльності, які були проведені протягом предметних тижнів, розкривали не тільки можливості учнів, а також сприяли зростанню рівня фахової майстерності педагогів, їх творчості, професіоналізму. Тому, важливим фактором є залучення всіх педагогів до проведення даної роботи. Отже, завданням на наступний навчальний рік є планування та проведення предметних тижнів з кожного навчального предмета, охоплення позакласною роботою всіх учнів ліцею.

    Активне реформування загальної середньої освіти в Україні розпочалося ще з 2018-2019 навчального року. З прийняттям у вересні 2017 року нового Закону «Про освіту», реалізацією Концепції Нової української школи, учнів та їх батьків торкнулися важливі зміни в системі освіти. Зміни в Новій українській школі передбачають перехід від освіти знання до освіти компетентності, вміння використовувати набуті знання в житті, від авторитарної педагогіки до педагогіки партнерства.

   Початкова освіта передбачає поділ на два цикли –1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

    У цьому навчальному році було розроблено освітні програми для 1-2 та 3-4 класів на основі Типових освітніх програм, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273 та 08.10.2019 № 1272, відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмах визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типові навчальні плани визначають тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

   Принципів цього стандарту дотримуються й наші педагоги: цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини; радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість «навченої безпорадності»; принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей. Згідно з Стандартом вчителі між 2 і 3 уроками проводили рухливі ігри, зазвичай на вулиці за сприятливих погодних умов. У навчальній програмі з предметів «Я досліджую світ» та математики передбачено 20% резервного часу, які вчителі використовують на засвоєння навчального матеріалу. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу. Впроваджується формувальне та вербальне оцінювання: тобто оцінюється поступ дитини у навчанні, а в 3-4 класах ще є й підсумкове оцінювання. Результати наскрізних умінь та результати навчання заносяться до Свідоцтв досягнень, які зберігаються в особових справах учнів.

   Кожен день навчання розпочинається «ранковими зустрічами», під час яких діти знайомляться з планами на день, діляться власним досвідом, обмінюються щоденними новинами. Обов’язковим елементом є динамічна пауза, яка проводиться щодня після другого уроку. Освітнє середовище організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе у класі затишно і безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту дітей, яка там навчається. Водночас, є місця, де дитина зможе побути наодинці. Стіни і меблі використовуються для розміщення робіт учнів. Парти в класі переставляються в залежності від виду роботи.

   Звичайно, що навчання буде вдалим, якщо до участі в освітньому процесі активно долучатимуться батьки, адже вони – перші вчителі й найкращі знавці своєї дитини. Тому вчителі тісно співпрацюють з батьками, утворюючи партнерство, в центрі якого знаходиться дитина. Об’єднання зусиль учителів і батьків сприяє особистісному зростанню дитини і полегшує засвоєння матеріалу.

Питання впровадження Державного стандарту вивчалося під час проведення педагогічних рад, нарад при директорові, засідань МО, співбесід з учителями, зустрічей з батьками на класних батьківських зборах очно та в дистанційному режимі. Всі вчителі вивчили Державний стандарт та правильно впроваджували його у своїй повсякденній роботі.

   Протягом навчального року перевірявся стан ведення класних журналів 1-11 класів, учнівських щоденників (5 – 11 класи), особових справ учнів, вчителів, готовності вчителів до уроків. Результати цієї роботи висвітлені в узагальнюючих наказах по ліцею, заслухані на нарадах при директорові та педагогічних радах. З учителями проводилися співбесіди й роз’яснювальна робота щодо вивчення нормативних документів, ведення шкільної документації, виконання навчальних програм з предметів.

   Контроль за здійсненням освітнього процесу включав відвідування уроків адміністрацією, взаємовідвідування уроків вчителями з метою підвищення якості уроку, рівня навчальних досягнень учнів. Протягом року вивчався стан викладання предмета «Основи здоров’я». Є узагальнюючі накази з цих питань у І та ІІ семестрах.

   Упродовж навчального року відповідно до листа Департаменту науки і освіти, Рівненської обласної державної адміністрації від 17.03.2021 №01-33/1251 «Про організацію освітнього процесу в умовах карантину», рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області протокол від 02.04.2021 № 8 та рішення педагогічної ради від 06.04.2021 № 5 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в ліцеї було організовано дистанційну форму навчання учнів 1-11 класів. З лютого 2022 року всі перейшли знову на дистанційну форму навчання. Вчителі проводили навчальні заняття за допомогою дистанційних технологій у синхронному (до 30%) та асинхронному режимах. При цьому використовували різноманітні освітні платформи (GOOGLE CLASSROOM, ED-ERA, НА УРОК, Всеосвіта), сервіси для створення відеоконференцій (ZOOM, GOOGLE Meet), засобів зв’язку (Viber, WhatsApp, Telegram, різні мобільні оператори). Всі вчителі проводили заняття відповідно до розкладу уроків, дотримуючись Санітарного регламенту (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 за № 1111/35394), а саме обмеження часу безперервної роботи з технічними засобами навчання: для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин; для учнів 10-11 класів на 1-й годині занять – до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин.

   З метою організації неперервного вдосконалення фахової майстерності організовано роботу щодо курсової перепідготовки вчителів. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21серпня 2019 року № 800 «Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково – педагогічних працівників» було здійснено перспективне планування підвищення кваліфікації працівників ліцею. На підставі орієнтовного плану було сформоване замовлення на навчання педагогічних працівників у 2023 році на базі РОІППО. Станом на  червень 2024 року курси підвищення кваліфікації пройшли 21 вчитель, які зареєструвалися. Навчання було здійснене за різними напрямками, а саме:

· розвиток професійних компетентностей;

· створення безпечного та інклюзивного середовища, особливості інклюзивного навчання;

· використання інформаційно – комунікативних та цифрових технологій освітньому процесі.

  Робота щодо підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, підготовка їх до атестації тривала та копітка. Відповідно до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників України» з жовтня 2022 року проходила чергова атестація вчителів. Атестувалося 6 педагогів. Двоє підтвердили вищу кваліфікаційну категорію та педагогічне звання «Старший учитель», двоє підвищили кваліфікаційну категорію «Спеціаліст першої категорії», двоє підвищили кваліфікаційну категорію «Спеціаліст другої категорії». Таким чином, якісний склад педагогічного колективу ліцею змінюється в позитивному напрямку. Робота кожного вчителя, в тому числі й молодих спеціалістів, рік від року піднімається на більш високий рівень як теоретичної, так і практичної підготовки.

Тому, в подальшій роботі педагогічному колективу та адміністрації ліцею слід звернути увагу на наступні питання:

1. Адміністрації ліцею:

- підвищення мотивації вчителів до розробки методичних і дидактичних посібників, публікації власних педагогічних доробок у педагогічних виданнях, розробки власних сайтів;

- посилення контролю за перевіркою зошитів з мов, літератур та математики;

- врахування знання технологій дистанційного навчання під час атестації вчителів.

2. Вчителям – предметникам:

- систематичну роботу над рівнем своєї самоосвіти, його підвищенням;

- здійснення творчого підходу до планування та проведення предметних тижнів та днів, в тому числі з використанням дистанційних технологій;

- підвищення мотивації щодо власної дослідницької роботи, розвитку інтересу учнів до науково – дослідної діяльності;

- посилення роботи з обдарованими дітьми щодо підготовки учнів до участі в МАН, Всеукраїнських учнівських предметних олімпіадах та творчих конкурсах;

- посилення роботи вчителів української мови та літератури, німецької мови, математики, історії та інших предметів з підготовки учнів до ЗНО/НМТ у 5-11 класах;

- своєчасне та правильне оформлення шкільної документації, перевірки зошитів.

Тож, ефективна робота з потенціалом обдарованої молоді ліцею залишається провідним завданням наступного навчального року для МР та ШМО. Залишається нагальним питання участі учнів, які вибороли призові місця на районному етапі олімпіад, у ІІІ етапі Всеукраїнських олімпіад. Педагогам ліцею потрібно активніше включатися і заохочувати учнів до науково-дослідницької діяльності.

Аналіз роботи закладу щодо реалізації програми «Обдарована молодь» (олімпіади, МАН, конкурси - результативність)

   Робота з обдарованими дітьми, підготовка до ефективної участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах із базових дисциплін, конкурсів, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт МАН України – це одне з головних завдань нашого ліцею.

Виконуючи районну програму роботи з обдарованою молоддю, колектив розробив і працював над реалізацією заходів щодо виявлення та підтримки обдарованих дітей.

Реалізація цієї програми відбувалася через втілення в практику роботи системи пошуку обдарованих дітей, їх анкетування та діагностування, підготовку учнів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах із базових дисциплін, конкурсах, захисті науково-дослідницьких робіт МАН, інтелектуальних ігор, залучення до проведення заходів у рамках предметних днів та тижнів.

    Упродовж 2023-2024 н. р. учні брали активну участь у різних конкурсах, не дивлячись на те, що ліцей працював дистанційно. Відповідно до Програми роботи з обдарованою молоддю району, Програми розвитку обдарованої дитини, плану заходів на 2023-2024 навчальний рік була проведена така робота:

- переглянуто та поновлено інформаційний банк даних про обдарованих дітей;

- оформлено матеріали для вчителя щодо роботи з обдарованою та талановитою молоддю;

- проведено перший етап предметних олімпіад;

- проводилась робота щодо сприяння підготовці та участі учнів у районних та обласних заходах;

- проводились конкурси та виставки творчих робіт учнів, спрямованих на виявлення та самореалізацію обдарованих дітей;

- забезпечено роботу гуртків за інтересами;

- забезпечено умови для художньої самодіяльності учнів;

- забезпечено інформування педагогічного колективу про всі досягнення учнів;

- проведення уроків-ігор, уроків-подорожей, уроків-судів, уроків-пізнавальних ігор, уроків-КВК, уроків-змагань;

- додаткові творчі завдання;

- робота учнів у групах, парах, проведення експериментів, підготовка групових, парних та індивідуальних проєктів;

- організація гуртків за інтересами,   курсів за вибором;

- підготовка учнів до участі в олімпіадах, різних конкурсах;

- створення творчих та навчальних проєктів;

- проведення конкурсів «Найрозумніший», «Що? Де? Коли?», «Дебати» тощо;

- тренінг «Лідер у кожному з нас» (проєкти, анкети, обговорення);

- година спілкування з елементами тренінгу «Я несу відповідальність за свої вчинки» (ситуації, анкети);

- тренінг-спілкування «Я – творча особистість» (інтерактивні вправи);

- щорічна участь в інтерактивному математичному конкурсі «Кенгуру»;

- учнівська наукова конференція-круглий стіл «Творча особистість»;

- щорічне свято «Обдарованість»;

- залучення учнів до участі у Інтернет-конкурсах та вікторинах;

- тренінг для педагогів «Виявлення та підтримка обдарованих дітей» (вправи, етюди, робота в малих групах, скарбничка інтерактивних технологій);

- психолого-педагогічний семінар «Творчі здібності особистості» (творча гра, анкетування);

-інструктивно-методична онлайн-нарада «Обдаровані діти. Підвищення психологічної компетентності педагогів» (інтерактивні вправи, круглий стіл, діагностика);

-оперативна онлайн-нарада-обмін досвідом  «Особливості роботи педагогічного колективу з обдарованими дітьми»;

- педагогічні онлайн-читання «Компетентна модель підготовки учня на шляху до саморозвитку і самореалізації»;

- засідання методичної ради «Робота вчителів з обдарованими дітьми – крок до підвищення результативності»;

- педагогічна рада - круглий стіл «Як розвинути творчість вчителя та учня?» (захист методичних ідей);

- лекторії для батьків «Як виховувати обдаровану дитину»;

- діагностика, наради при директорі, проєкти, рекомендації психологічної служби, робота методичних об’єднань  тощо;

- залучення вчителів до участі у вебінарах, Інтернет конкурсах та вікторинах, Інтернет обговореннях.

   Робота   педагогічного   колективу,   проведена   за   Програмою   виявлення   та   підтримки талановитої молоді, створення умов, необхідних для розвитку  індивідуальності та неординарних здібностей учнів, має свої позитивні результати:  Щорічно учні закладу є активними учасниками Всеукраїнських олімпіад із навчальних предметів. У І етапі кількість учасників олімпіад розподілилась наступним чином:

• українська мова та література – 12 учнів;
• історія – 14 учнів;
• німецька мова – 9 учнів;
• правознавство – 10 учнів;
• біологія – 12 учнів;
• математика – 26 учнів;
• географія – 12 учнів;
• астрономія – 4 учні;
• фізика – 19 учнів;
• хімія – 22 учні;
• трудове навчання, технології – 6 учнів;
• інформатика – 17 учнів;
• інформаційні технології – 16 учнів.

Переможцями І етапу олімпіад з базових дисциплін визнано таких учнів:

Порівнюючи кількість учасників в минулому році слід зазначити, що збільшилась кількість учасників олімпіади з  математики, фізики, хімії.

В другому (районному)  етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін взяли участь 20 учнів.

19 учнів 3 – 11 класів стали учасниками І етапу ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

34 учні 3 – 11 класів стали учасниками І етапу ХХIV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, 6 учнів – учасниками ІІ етапу:

• Гаврилюк Тамара (11 клас);

• Пархомчук Софія (10 клас);
• Чудинович Марина (7 клас);
• Мовчун Анна (5 клас);
• Чередько Артем (4 клас);
• Гаврилюк Роман (3 клас).

Робота   педагогічного   колективу,   проведена   за   Програмою   виявлення   та   підтримки талановитої молоді, створення умов, необхідних для розвитку  індивідуальності та неординарних здібностей учнів, має свої позитивні результати:

-  учні 2 класу (Рачук Богдан, Харковець Анастасія, Лукашук Тетяна, Мовчун Ілля, Мовчун Макар, Чередько Роман, Восінська Каріна, Луць Олексій, Янковець Владислав, Ковтунович Ілля), 3 класу (Бай Аліна, Чередько Ярослав, Гаврилюк Роман, Охремчук Дарина, Дмитрук Анастасія), 4 класу (Чудинович Лілія), 5 класу (Бай Світлана, Казанчук Соломія, Ковтунович Олександра, Когаль Лілія, Менько Валентин, Мовчун Анна, Никитюк Віталій, Погиба Валентина), 6 класу (Дмитрук Юлія, Рачук Ауріка) стали лауреатами Міжнародного конкурсу з математики «Кенгуру», показали відмінний та добрий результат, вч. Тишковець С.Л., Чудинович І.І., Жолондієвська Ю.П. Дмитрук Г.В.;

- учні 10 класу взяли участь у Всеукраїнському онлайн конкурсі «Що приховує НМТ з історії України?» (Пархомчук Софія, Правник Мирослава, Рачук Олена), вч. Мовчун О.Я.;

- конкурс робіт «Новорічна композиція» - ІІІ місце - Охремчук Дарина (3 клас), Рачук Марія (4 клас), Чудинович Ніка (3 клас), Максимчук Уляна (2 клас), Охремчук Дарина (3 клас), Янковець Анна (7 клас), вч. Фурман Н.В.;

- Всеукраїнський конкурс-виставка "Космічні фантазії" – Максимчук Уляна – ІІІ місце (2 клас), Рачук Марія (4 клас), Рачук Ауріка (6 клас), Рачук Ольга (10 клас), вч. Фурман Н.В.;

участь у конкурсі оригамі «Паперовий світ» - ІІІ місце – Чудинович Світлана (6 клас), Рачук Марія (4 клас), вч. Фурман Н.В.;

- участь в конкурсі дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» - вихованці гуртка «Умілі ручки»;

- участь у виставці-конкурсі декоративно-ужиткового мистецтва «Знай і люби свій край» - ІІІ місце – Янковець Анна (7 клас), Рачук Марія (4 клас), Казанчук Соломія (5 клас), Чудинович Світлана (6 клас), Максимчук Уляна (2 клас), вч. Фурман Н.В.;

- участь у відбірковому (територіальному) етапі обласної виставки-конкурсу з початкового технічного моделювання – Лукашук Тетяна (2 клас), Восінська Карина (2 клас).

   Постійно в закладі проводяться різноманітні виховні та інтелектуальні заходи, які допомагають педагогічному колективу виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей.

Результати моніторингу навчальних досягнень учнів

Відповідно до наказу МОН України від 16.09.2020 року № 1146, від 02.09.2020 р. № 1096 з додатками проводилось оцінювання учнів 1-4 класів Нової української школи у ІІ семестрі 2023-2024 навчального року.

Типовими освітніми програмами визначається реалізація змісту освітніх галузей у навчальних предметах та інтегрованих курсах.

Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Літературне читання» та «Німецька мова». На українську мову та літературне читання відведено 8 навчальних годин (додано 1 годину з варіативної складової), по 4 навчальні години на тиждень на кожний навчальний предмет. На німецьку мову у першому класі відведено 2 навчальних години на тиждень, у 2-4 класах - 3 навчальних години на тиждень.

    Освітня галузь «Математична» за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, реалізується через вивчення окремого навчального предмета «Математика»: у 1-2 класах - 4 години, у 3-4 класах - 5 годин на тиждень.

   Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров'язбережувальна», «Громадянська та історична» реалізується в обох програмах через інтегрований курс «Я досліджую світ». Загальна кількість навчальних годин, відведених для вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, становить 3 навчальні години.

Технологічна освітня галузь реалізується за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, - в інтегрованому курсі «Дизайн і технології».

Зміст інформатичної освітньої галузі за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, вивчається як окремий предмет (1 година на тиждень).

Зміст мистецької освітньої галузі за типовою освітньою програмою О. Я. Савченко реалізується в інтегрованому курсі «Мистецтво», на який відводиться по 2 години на тиждень. Необхідною умовою реалізації завдань освітньої галузі «Мистецька» є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту предметів мистецької освітньої галузі із змістом інших освітніх галузей.

Освітня галузь «Фізкультурна» за типовою освітньою програмою О. Я. Савченко реалізується через навчальний предмет «Фізична культура».

Оцінювання  розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання  здійснюється педагогами з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного  учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/її до самооцінювання/ взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна,  орієнтувальна,  коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Реалізацію формувальної функції оцінювання педагоги забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них педагоги виокремлюють об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють педагоги у процесі:

• формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
• підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з  обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.

  Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального  предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних педагоги здійснюють під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням «електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно визначає форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксує їх у планах-конспектах уроків/занять.

За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, педагоги визначають оцінку як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці.

З урахуванням мети оцінювання педагоги обізнані з тим, що змінено підходи до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення/інтегрованого курсу пропонується використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності це оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.

Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно, так і письмово. Педагоги характеризують процес навчання та його результати доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання визначають з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». Пропонується враховувати, що оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах  виражають вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою за вибором закладу на підставі рішення педагогічної ради (Протокол від 31.08.2023 року № 10).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання та розроблена з урахуванням таких показників:

• якість знаннєвого складника компетентностей (дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність; до того ж визначальними ознаками є дієвість і гнучкість знаннєвого складника, що виявляються у готовності учня/учениці застосовувати знання в навчальних ситуаціях);
• сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання і копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;
• прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, пізнавального інтересу, відповідальності, ініціативності.

  Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання відбувається під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці.

Учитель обирає і погоджує з батьками учнів форму зворотного зв'язку, системно проводить роз'яснювальну роботу з батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання учня та процесу їх досягнення, що сприятиме спрямуванню оцінювання на розвиток дитини, а не на навчання заради оцінки.

Учитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів.

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).

Формувальне оцінювання здійснюється через:

• педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
• аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя є об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.

В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки.

У свідоцтві досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці навчального року.

У свідоцтві досягнень є розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.

Наскрізні уміння позначаються словами:

• “має значні успіхи”;
• “демонструє помітний прогрес”;
• “досягає результату за допомогою дорослих”;
• “потребує значної уваги і допомоги”.

Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо.

Також вчитель може сам визначати графічні позначки для заповнення свідоцтва.

Заповнене свідоцтво підписує вчитель та батьки. Його оригінал надають батькам, а завірена копія зберігається в особових справах учнів у закладі.

Підсумкове оцінювання здійснюється у 1-2 класах із застосуванням вербальної характеристики особистих досягнень, а його результати фіксуються тільки у свідоцтві досягнень.

   У 3-4 класах підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою. Результати навчання зазначаються у свідоцтві досягнень за рівнями, використовуючи такі позначення:

П - початковий рівень;

С - середній рівень;

Д - достатній рівень;

В - високий рівень.

За рівнями оцінюється кожне загальне уміння учня, набуте з певного навчального предмета/інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

До журналу не записуються результати підсумкового оцінювання за І семестр. Інформація щодо оцінювання учнів фіксується у свідоцтві досягнень в кінці навчального року.

Використання та поширення у відкритому доступі зведеного обліку результатів навчання дозволяється за умови його знеособлення.

У 1 класі домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов'язковим, проте на непарній сторінці розвороту журналу в графі «Завдання додому» зазначаються пошуково-дослідницькі та творчі завдання.

У 3-4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов'язково фіксуються у журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (німецькою).

На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається.

  Згідно з планом роботи закладу на 2023-2024 навчальний рік дирекцією ліцею було проведено контрольні заміри з навчальних дисциплін у 5 і 6 класах у травні 2024 року.

  Метою моніторингу було виявити рівень знань учнів 5 класу з навчальних дисциплін відповідно до вимог Державного стандарту. Основними завданнями були такі: оцінити навчальну спроможність учнів 5-6 класів до опанування ними навчального матеріалу та виявити тенденції у підвищенні успішності; визначити причини, що негативно впливають на рівень знань учнів і шляхи їх подолання.

Дирекцією ліцею було опрацьовано Державні стандарти, навчальні програми, рекомендації Міністерства освіти і науки України, РОІППО щодо навчання базових предметів у 2023-2024 навчальному році, навчальний план.

Інструментарієм виступали тестові, різнорівневі завдання, диктанти, контрольні твори (додаються). Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення  загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та  підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.  

За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити  адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Свідоцтво досягнень (Додаток 1) відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. Надана форма Свідоцтва досягнень є орієнтовною, перелік предметів та інтегрованих курсів   визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми.  Перед друком Свідоцтва досягнень рекомендовано видалити зайві рядки або підкреслити назви курсів відповідно до освітньої програми закладу освіти. 

Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти. Рекомендовано позначати особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння висловлювати власну думку,  критично та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь.  Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки  навпроти сформованого уміння. Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. Визначення  досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей  нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.  За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну шкалу оцінювання.

Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). 

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило,  не враховуються.

Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ  семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 2)  є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів  відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти.

 Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

Якщо рівень  результатів навчання  учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами  здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців Інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування  певних форм оцінювання.

Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

 При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

  Опрацювавши результати проведених контрольних робіт, можна зробити наступні висновки:

1. Зарубіжна література – 28 контрольних робіт, з них:

В – 6 (21 %), Д – 11 (40 %),

С – 7 (25 %), Н – 4 (14 %).

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• плутання термінів з теорії літератури;
• труднощі при написанні творчих завдань;
• плутання композиційних елементів у творі;
• труднощі під час складання порівняльних характеристик;
• невміння розтлумачити цитату.

2. Українська мова – 24 контрольних робіт, з них: 

В – 5 (21 %), Д – 11 (46 %),

С – 2 (8 %), Н – 6 (25 %).

Прогалини у знаннях:

• велика буква у власних назвах;
• розділові знаки при прямій мові та діалозі;
• написання не з різними частинами мови;
• написання апострофа, м’якого знака;
• подвоєння та подовження приголосних;
• ненаголошені е, и у коренях слів.

3. Українська література –27 контрольних робіт, з них: 

В – 7 (26 %), Д – 12 (44 %),

С – 5 (19 %), Н – 3 (11 %).

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• плутання термінів з теорії літератури;
• труднощі при написанні творчих завдань;
• плутання композиційних елементів у творі;
• труднощі під час складання порівняльних характеристик;
• невміння розтлумачити цитату.
• Незнання текстів художньої літератури, невміння давати їм оцінку, визначати проблеми, складати план.

4. Інтегрований курс «Здоров’я, безпека, добробут» – 29 контрольних робіт, з них:  

В – 5 (17 %), Д – 15 (52 %),

С – 6 (21 %), Н – 3 (10 %).

• встановлення відповідності;
• труднощі під час виконання завдання з розгорнутою відповіддю.

5. Інтегрований курс «Пізнаємо природу» – 30 контрольних робіт, з них:  

В –3 (107 %), Д – 15 (50 %),

С – 9 (30 %), Н – 3 (10 %).

• труднощі під час виконання завдання з розгорнутою відповіддю.

6. Математика – 30 контрольних робіт, з них:

В – 7 (23 %), Д – 10 (34 %),

С – 7 (23 %), Н – 6 (20 %).

Прогалини у знаннях:

• помилки при розв’язуванні задач, рівнянь;
• помилки при спрощенні виразів, виконанні дій з раціональними числами.

7. Інформатика – 30 контрольних робіт, з них:

В – 5 (17 %), Д – 9 (30 %),

     С – 53 (23 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• плутання термінології;
• невміння теоретичні знання застосувати на практиці.

8.  Історія України та громадянська освіта – 14 контрольних робіт, з них: 

В – 2 (14 %), Д – 8 (57 %),

     С – 4 (29 %) , Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• незнання термінології;
• невміння виконати практичну частину.

9.  Німецька мова – 120 контрольні роботи, з них:

В – 29 (24 %), Д – 48 (40 %),

     С – 33 (28 %), Н – 10 (8 %).

Прогалини у знаннях:

• неправильна вимова слів, будова речень, плутання часових форм дієслів, зворотний порядок слів у реченні, будова питальних речень, пропуск слів, недостатній лексичний запас;
• неправильна вимова слів, помилки при вимові буквосполучень, недостатня швидкість читання;
• орфографічні помилки під час написання відповідей на питання, плутання літер;
• невміння перекласти слова, речення на українську мову.

10.  Технології – 30 контрольних робіт, з них:

В – 2 (7 %), Д – 19 (63 %),

     С – 9 (300 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• незнання термінології.

11.  Фізична культура – 0 контрольних робіт.

Відсутні учні основної групи.

12.  Мистецтво – 13 контрольних робіт, з них:

В – 10 (100 %), Д – 0,

С – 0, Н – 0.

13. Етика – 11 контрольних робіт, з них:

В – 2 (18 %), Д – 5 (46 %),

     С – 4 (29 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• труднощі в описі екологічних проблем;
• труднощі під час складання порад «Як проводити дозвілля», «Як ефективно працювати».

Загальний результат у 5 - 6 класах наступний:

Учнями написано 406 контрольних робіт, з них:

В – 86 (21%)

Д – 176 (43%)

С – 105 (26%)

Н – 39 (10%)

Результати контрольних замірів у І семестрі 2023-2024 навчального року:

Учнями написано 359 контрольних робіт, з них:

В – 110 (31 %)

Д – 132 (38 %)

С – 67 (17 %)

Н – 50 (14 %).

Табель успішності становить 64 %.

Табель успішності по ліцею на кінець 2023-2024 навчального року має такі результати:

Із 30 атестованих учнів:

В – 4 (13 %)

Д – 12 (40%)

С – 12 (40 %)

Н – 2 (7 %).

  Табель успішності по ліцею у І семестрі 2023-2024 навчального року має такі результати:

Із 29 атестованих учнів:

В – 2 (7 %)

Д – 13 (45 %)

С – 9 (31 %)

Н – 5 (17 %).

 Порівнюючи результати І семестру 2023-2024 н. р. і  річні оцінки 2023-2024 н. р., бачимо, що знання учнів істотно покращали, високий рівень із 7 % зріс до 13 %, достатній рівень становить 40 %, середній рівень зріс до 40 %, зменшився низький рівень  до 7 %.

Згідно з планом роботи закладу на 2023-2024 навчальний рік дирекцією ліцею було проведено контрольні заміри з навчальних дисциплін у травні 2024 року.

Метою моніторингу було виявити рівень знань учнів 7 - 11 класів з навчальних дисциплін відповідно до вимог Державних стандартів. Основними завданнями були такі: оцінити навчальну спроможність учнів 7 - 11 класів до опанування ними навчального матеріалу та виявити тенденції у підвищенні успішності; визначити причини, що негативно впливають на рівень знань учнів і шляхи їх подолання.

Дирекцією ліцею було опрацьовано Державні стандарти, навчальні програми, рекомендації Міністерства освіти і науки України, РОІППО щодо навчання базових предметів у 2023-2024 навчальному році, навчальний план.

Інструментарієм виступали тестові, різнорівневі завдання, диктанти, контрольні твори (додаються).

Опрацювавши результати проведених контрольних робіт, можна зробити наступні висновки:

1)Українська мова – 53 контрольних робіт, з них: 

В – 11 (21 %), Д – 36 (68 %),

С – 5 (9 %), Н – 1 (2 %).

Прогалини у знаннях:

• визначення відмінкової форми числівників;
• утворення форми кличного відмінка;
• розділові знаки у реченнях зі звертаннями та вставними словами;
• написання апострофа, м’якого знака;
• подвоєння та подовження приголосних;
• ненаголошені е, и у коренях слів;
• визначення виду складного речення;
• розділові знаки у складних реченнях.

2)Українська література – 53 контрольних робіт, з них:

В – 18 (34 %), Д – 28 (53 %),

С – 7 (13 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• плутання термінів з теорії літератури;
• труднощі при написанні творчих завдань;
• плутання композиційних елементів у творі;
• труднощі під час складання паспорту літературного твору;
• плутання жанру твору;
• незнання текстів художньої літератури, невміння давати їм оцінку, визначати проблеми, складати план.

3)Зарубіжна література – 44 контрольні роботи, з них:

В – 10 (23 %), Д – 24 (55 %),

С – 6 (13 %), Н – 4 (9 %).

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• формулювання термінів з теорії літератури;
• труднощі при написанні творчих завдань;
• плутання композиційних елементів у творі;
• труднощі під час встановлення відповідності між назвами частин творів та короткими описами їхніх подій.

4) Німецька мова – 236 контрольні роботи, з них:

В – 98 (42 %), Д – 101 (43 %),

     С – 32 (13 %), Н – 5 (2 %).

Прогалини у знаннях:

• неправильна вимова слів, будова речень, плутання часових форм дієслів, зворотний порядок слів у реченні, будова питальних речень, пропуск слів, недостатній лексичний запас;
• неправильна вимова слів, помилки при вимові буквосполучень, недостатня швидкість читання;
• орфографічні помилки під час написання відповідей на питання, плутання літер;
• невміння перекласти слова, речення на українську мову.

5. Історія України – 48 контрольних робіт, з них:

В – 11 (23 %), Д – 24 (50 %),

С – 13 (27 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• труднощі під час роботи з фрагментами карти;
• встановлення хронологічної послідовності подій;
• встановлення відповідності між термінами і їх визначеннями, датами та подіями;
• труднощі у визначенні історичної особи за поданим описом.

6.  Історія всесвітня – 51 контрольна робота, з них:

В – 13 (25 %), Д – 27 (53 %),

С – 9 (18 %), Н – 2 (4 %).

Прогалини у знаннях:

• труднощі під час роботи з фрагментами карти;
• встановлення хронологічної послідовності подій;
• встановлення відповідності між термінами і їх визначеннями, датами та подіями;
• труднощі у визначенні історичної події по ілюстрації.

7. Громадянська освіта – 10 контрольних робіт, з них:

В – 8 (80 %), Д – 0,

С – 2 (20 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• труднощі під час написання творчого завдання.

8. Правознавство – 32 контрольні роботи, з них:

В – 18 (50 %), Д – 11 (31 %),

     С – 3 (8 %), Н – 4 (11 %).

Прогалини у знаннях:

• невміння працювати з тестами;
• незнання фактичного матеріалу;
• невміння охарактеризувати історичних осіб, події;
• труднощі під час розв’язування юридичних задач, юридичних ситуацій;
• тлумачення правових термінів.

9. Мистецтво – 18 контрольних робіт, з них:

В – 11 (61 %), Д – 4 (22 %),

С – 3 (17 %), Н – 0.

10. Музичне мистецтво – 16 контрольних робіт, з них:

В – 16 (100 %), Д – 0,

С – 0, Н – 0.

11. Образотворче мистецтво –14 контрольних робіт, з них :

В – 14 (100 %), Д – 0,

С – 0, Н – 0.

12. Математика – 118 контрольних робіт, з них:

В – 39 (33 %), Д – 54 (46 %),

С – 21 (18 %), Н – 4 (3 %).

Прогалини у знаннях:

• знаходження кутів трикутника за даними двома кутами;
• додавання одночленів з різними знаками, зведення до стандартного вигляду;
• властивості степеневої функції та властивості степеня з раціональним показником;
• застосування властивостей прямих та площин простору при розв’язуванні задач;
• поняття первісної;
• помилки обчислювального характеру.

13. Трудове навчання, технології – 59 контрольних робіт, з них:

В – 42 (71 %), Д – 16 (27 %),

     С – 1 (2%), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• незнання термінології.

14. Інформатика – 59 контрольних робіт, з них:

В – 19 (32 %), Д – 28 (47 %),

     С – 12 (20 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• плутання термінології;
• невміння теоретичні знання застосувати на практиці.

15. Фізика – 59 контрольних робіт, з них:

В – 12 (20 %), Д – 30 (51 %),

     С – 17 (29 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• застосування законів послідовного та паралельного з’єднань провідників;
• не вірно визначають електронні величини елементів кола;
• проектування сил на всі координати;
• геометричні побудови ходу променів крізь оптичні середовища (лінзи).

16. Астрономія – 9 контрольних робіт, з них:

В – 4 (44 %), Д – 5 (56 %),

С – 0, Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання термінології.

17. Хімія – 59 контрольних робіт, з них:

В – 14 (24 %), Д – 31 (52 %),

     С – 14 (24 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• незнання термінології.

18. Географія – 52 контрольних робіт, з них:

В – 15 (29 %), Д – 29 (56 %),

С – 8 (15 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• невміння визначати положення материка відносно ліній градусної сітки;
• невміння складати комплексні характеристики за планом;
• невміння визначати географічні координати, протяжності між географічними об’єктами за допомогою градусної сітки.

19. Основи здоров’я – 32 контрольні роботи, з них:

В – 10 (31 %), Д – 18 (56 %),

     С – 4 (13 %), Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• незнання термінології;
• труднощі під час встановлення співвідношень.

20. Біологія і екологія, біологія – 59 контрольних робіт, з них:

В – 13 (22 %), Д – 32 (54 %)

С – 12 (20 %), Н – 2 (4 %).

Прогалини у знаннях:

• незнання фактичного матеріалу;
• незнання термінології;
• незнання особливостей функціонування людського організму;
• труднощі під час розв’язування задач.

21.  Захист України – 24 контрольних робіт, з них:

В – 12 (55 %), Д – 8 (36 %),

     С – 2 (9%), Н – 2 (11 %).

Прогалини у знаннях:

• помилки при складанні алгоритму дій надання першої допомоги.

22.  Фізична культура – 7 контрольних робіт, з них:

В – 4 (57 %), Д – 3 (43 %),

С – 0, Н – 0.

Прогалини у знаннях:

• труднощі під час виконання різного виду нормативів.

Загальний результат по ліцею наступний:

Учнями написано 1520 контрольних робіт, з них:

В – 498 (33 %)

Д – 685 (45 %)

С – 276 (18 %)

Н – 61 (4 %).

Результати контрольних замірів у І семестрі 2023-2024 навчального року:

Учнями написано 1130 контрольні роботи, з них:

В – 353 (32 %)

Д – 532 (47 %)

С – 208 (18 %)

Н – 37 (3 %).

Порівнявши дані результати з попереднім семестром, видно, що високий рівень збільшився з 32 % до 33 %, достатній рівень зменшився з 47 % до 45 %, середній рівень залишився на рівні 20 %, збільшився низький рівень з 3 % до 4 %.

  Рівень успішності становить 78 %.

    Табель успішності по ліцею 2023-2024 навчального року має такі результати:

Із 90 атестованих учнів:

В – 4 (4 %)

Д – 28 (31 %)

С – 49 (54 %)

Н – 9 (11 %)

Табель успішності по ліцею у І семестрі 2023-2024 навчального року має такі результати:

Із 59 атестованих учнів:

В – 3 (5 %)

Д – 26 (45 %)

С – 25 (42 %)

Н – 5 (8 %)

Табель успішності по ліцею на кінець 2022-2023 навчального року має такі результати:

Із 63 атестованих учнів:

В –4 (6 %)

Д – 35 (56 %)

С – 23 (36 %)

Н – 1 (2 %)

        Порівнюючи результати І семестру 2023-2024 н. р. і  річні оцінки 2023-2024 н. р., бачимо, що знання учнів істотно покращали, високий рівень з 5 % зріс до 6 %, достатній рівень зріс із 45 % до 56 %, середній рівень зменшився до 36 %, зменшився низький рівень  до 2 %.

Відповідно до плану роботи ліцею на 2023-2024 навчальний рік дирекцією закладу у травні 2024 року було перевірено виконання вчителями закладу навчальних планів і програм на кінець ІІ семестру 2023-2024 навчального року.

Враховуючи перевірку ведення класних журналів і записи, зроблені в них учителями, співбесіди, проведені з ними, на підставі календарно-тематичного планування, можна зробити висновки, що члени педагогічного колективу у своїй роботі керуються програмами та інструктивно-методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо вивчення навчальних дисциплін у 2023-2024 навчальному році та методичними рекомендаціями Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

У ході перевірки встановлено, що дирекція закладу приділяє достатньо уваги контролю за виконанням навчальних планів і програм, веденням класних журналів, зошитів для контрольних, лабораторних і практичних робіт, розвитку зв’язного мовлення. Навчальні плани й програми виконано, контрольні, лабораторні і практичні роботи відпрацьовано, оцінки за проведення робіт виставлено в класні журнали.

Для успішного здійснення контролю складено календарно-тематичні плани, семестрові графіки контрольних, практичних та лабораторних робіт.

У початкових класах навчально-виховна робота була спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, на інтелектуальний, моральний, соціальний та фізичний розвиток кожної особистості відповідно до вимог, зазначених у Державному стандарті початкової школи. План навчальної програми на ІІ семестр з усіх предметів виконано в повному обсязі.

Вчителі-предметники 5-11 класів спланували роботу на основі навчального плану на 2023-2024 навчальний рік відповідно до вказаної у ньому кількості годин на кожен навчальний предмет. Педагоги проводять обов’язкові контрольні роботи, уроки зв’язного мовлення, практичні та лабораторні роботи.

З аналізу класних журналів видно, що вчителями-предметниками у 2023-2024 навчальному році було вичитано потрібну кількість годин з навчальних предметів, відставання не спостерігається.

Помітно, що всі контрольні роботи відповідно до календарно-тематичних планів виконано в зошитах для контрольних робіт, які перевірялись педагогами якісно. Проводився також аналіз контрольних робіт з опрацюванням допущених учнями помилок.

Робочі зошити в учнів наявні. Кількість їх відповідає кількості учнів у класах. Зошити перевіряються відповідно до вимог.

Однак, трапляються поодинокі випадки, коли вчителі пропускають помилки у класних, домашніх та контрольних роботах, ставлячи при цьому високі бали. Зошити окремих учнів не охайні, ведуться з порушенням правил ведення учнівського зошита, спостерігається порушення єдиного орфографічного режиму. Окремі зошити підписані не зовсім правильно.

Кількість оцінок з навчальних предметів у класних журналах достатня. Оцінки за письмові роботи, за зошити, поточні знання учнів, лабораторні, практичні виставляються вчасно. Тематичний облік не ведеться. Вчителі-предметники та вчителі початкових класів об’єктивно виставляють оцінки за учнівські знання, підсумкове оцінювання проводиться правильно, завищення чи заниження балів не спостерігається, скарги учнів та їх батьків відсутні.

Домашні завдання творчі та випереджувальні, диференційовані частково.

З поурочних планів вчителів видно, що на уроках використовуються нові технології навчання, тестові технології, використовуються технічні засоби навчання, мережа Інтернет.

   Можливістю апеляції семестрового та річного оцінювання ніхто не скористався.

   Питання якості освіти сьогодні вимірюється, передусім, кінцевим результатом - зовнішнім незалежним оцінюванням, в цьому році - національним мультимедійним тестом (НМТ). На НМТ зареєструвалось 8 учнів 11 класу. Учні здавали українську мову, математику, біологію та історію України.

   Загальним результатом якісної системної підготовки учнів ліцею стало те, що більшість випускників поступили до вишів та будуть навчатись як за бюджетні, так і небюджетні кошти. Це наші спільні досягнення.

Підсумки роботи педагогічного колективу з дистанційного навчання

У зв'язку із введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та за рекомендацією Міністерства освіти і науки України з 01.09.2023 року по 31.05.2024 року в закладі організовано дистанційне навчання для учнів 1-11 класів.

Існує чимало способів організації дистанційного навчання з навчальних предметів для учнів. Звичайно, більшість з них потребують технічного забезпечення. Проте, враховуючи, що заклад не може таким забезпеченням похвалитися,  педагоги працювали таким чином:

1. Педагогами складено тематичне планування на цей період, де враховано, які теми можуть бути винесені на самостійне вивчення й рекомендуються учням їх опрацювати, а які теми потребують роз’яснення вчителя.

2. Завдання для роботи з підручником є обов’язковими для всіх учнів, оскільки підручники є загальнодоступними. Складні для самостійного опрацювання теми не пропонуються учням. Список завдань  містить чітко зазначені параграфи, сторінки та перелік вправ чи інших видів роботи. При цьому вчителі-предметники погоджують з адміністрацією закладу зміст та обсяг завдань для самостійної роботи учнів, аби уникнути перенавантаження. Завдання одночасно є і змістовними, на відповідному науковому рівні, доступними, цікавими, і не потребують для виконання великих часових та фізичних (робота за комп’ютером має свої часові обмеження) затрат.

3. Використовуються офлайн технології:  матеріали уроку зберігаються на платформі для проведення дистанційного навчання, учні можуть опрацювати їх у будь-який час. Якщо відповідної платформи немає, або далеко не всі учні мають доступ до якісного сигналу мережі Інтернет, радимо скористатися іншими соціальними мережами: вайбер, інстаграм, телеграм канал та ін., педагоги уже давно створили групу у вайбері і підтримують тісний зв'язок як з учнями, так і з батьками. Під час дистанційного навчання  вчитель у групу викладає завдання, оговорює терміни виконання, критерії оцінювання, учні у свою чергу надсилають вчителеві виконані завдання. Не забуваємо про правила спілкування в групі, оскільки це буде стимулювати їх до неухильного дотримання цих правил. Пам’ятаємо про індивідуальний підхід до учнів. Тому завдання  диференційовані (комусь достатньо виконати тести, а хтось може написати творче завдання). Визначається з самого початку, у скільки балів яке завдання оцінюється. А також електронною поштою розсилаються  індивідуальні завдання до певного уроку.

4. Обов’язково слідкуємо за тим, чи є контроль з боку батьків під час такої форми навчання. По-перше, дитині доводиться значно більше часу проводити перед монітором (а ще ж і підручник в електронному вигляді!), тому наголошуємо, щоб були перерви. По-друге, стежити, щоб діти не працювали в «нічну зміну», адже підлітки полюбляють гуляти нічним Інтернетом.

5. Серед електронних ресурсів використовуємо:

- Платформа Google Classroom – це інструмент, що пов’язує Google Docs, Google Drive і Gmail, допомагає створювати і впорядковувати завдання, виставляти оцінки, коментувати і організовувати ефективне спілкування з учнями в режимі реального часу або в режимі дистанційного навчання. Завдяки платформі Classroom можна організувати проєктну роботу, перевернуте навчання, дистанційне навчання. Доступ до цього програмного засобу можливий після реєстрації користувача та отримання звичайного облікового запису Google. за допомогою Google Classroom користувач може створити навчальний клас або приєднатися до існуючого. Кількість навчальних груп, які може створити викладач та до яких може бути включений учень, необмежена.

- Хмарні сервіси (Office 365, Google) для спільної роботи учнів та вчителя. Хмарний сервіс Google Диск надає можливості створення багатофункціонального користувацького середовища, надзвичайно продуктивного та зручного для учнів та вчителів.

          - Сайт Олександра Авраменка – доцента Київського університету імені Бориса Грінченка, http://xn--80aafnzkijm.xn--j1amh/; http://ippo.kubg.edu.ua/ekspres-uroky.

          - перегляд учнями та педагогами трансляцій по телеканалу "Рада" та YouTube щодо підготовки до ЗНО-2022.

          - перегляд учнями та педагогами онлайн трансляцій та відеоуроків у YouTube.

           - створення онлайн-тестів на платформі "На урок", «Всеосвіта» з подальшою перевіркою роботи учнів, аналізом.

            - Google Форми (Створення анкет, тестів, опитувань)
Цей інструмент дозволяє за лічені хвилини розробити тест чи опитування: створити форму, підготувати завдання, обрати тип відповіді. Учитель може без зайвих проблем провести опитування з теми та з’ясувати, наскільки добре учні її засвоїли, проаналізувати власну роботу.
Також Google Форми полегшує роботу з батьками та значно спрощує спілкування з ними. Так, класний керівник  пропонує батькам заповнити анкету, щоб з’ясувати відповіді на певні запитання.

             - Платформа LearningApps.org – онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки різноманітних завдань з різних предметних галузей для використанням і на уроках, і в позаурочний час, і для малечі, і для старшокласників. Крім того, Learningapps.org надає можливість дистанційного навчання кожному вчителю, адже дозволяє створити набір класів у власному акаунті, ввести дані про учнів, їх профілі, задати пароль для входу та викладати вправи для виконання. 
       - робота педагогів на платформах  EdEra, Освіторія, Всеосвіта, На урок, участь у конференціях та вебінарах.

Підсумки роботи педагогічного колективу з інклюзивного навчання

   На виконання Закону України «Про загальну середню освіту»  ( зі змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 року № 957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти», відповідно до листів Міністерства освіти і науки України від 31.08.2023 № 1/13094 «Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023-2024 н. р.», від 25.09.2012 № 1/9-675 «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя», Постанова Кабінету міністрів від 21.07.2021 року № 765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України  щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами»», наказу МОН України від 08.06.2018 року № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти», листа МОН України від 14.08.2023  року № 1/12038-23 «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих МОН України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023-2024 н. р.»,  висновка про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 25 жовтня 2023 року № ІРЦ-85392/2023/470137, заяви батьків учня та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх спеціалізацію та інтеграцію в суспільстві організовано інклюзивне навчання для учня 5 класу Мовчуна Ярослава Віталійовича, 26.07.2013 року народження, та створено в 2023-2024 навчальному році 5 клас з інклюзивною формою навчання  з 01.11.2023 року. Кількість учнів у класі: 5 клас – 17 учнів. Призначено асистентів учителя в 5 класі – Янковець С.А. та Димар С.П. Заступником директора з навчально-виховної роботи Мовчун О.Я. взято під особистий контроль організацію навчання  учня з особливими освітніми потребами у 5 класі з інклюзивною формою навчання, здійснено аналіз результативності освітнього процесу у 5 класі з інклюзивною формою навчання та рівня навчальних досягнень учня з особливими освітніми потребами.

    Учителями-предметниками, які працювали  у 5 класі з інклюзивним навчанням, асистентами учителя Янковець С.А. та Димар С.П. забезпечено особистісно зорієнтований підхід до організації освітнього процесу, ураховуючи особливі освітні потреби учня, здійснено оцінювання навчальних досягнень дитини з особливими освітніми потребами згідно з Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною  навчальною програмою, залучено дитину з особливими освітніми потребами до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням їхніх інтересів, схильностей, здібностей, побажань, індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров’я.

   Практичним психологом Янковець С.А. надавалась систематична консультативна допомога вчителям-предметникам та учителям-асистентам, які викладають у 5 класі з інклюзивною формою навчання, у створенні сприятливих умов адаптації учня з особливими освітніми потребами, психологічно комфортного перебування в учнівському колективі, вивчено стан адаптації учня з особливими освітніми потребами 5 класу з інклюзивною формою навчання, дійснено психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами та його родини, проведено діагностування дитини з особливими освітніми потребами, за результатами діагностики дано рекомендації щодо укладання індивідуальної  програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

  Затверджено склад Команди психолого-педагогічного супроводу учня 5 класу НУШ з інклюзивним навчанням Мовчуна Ярослава Віталійовича у складі:

- Мовчун О.Я. – заступника директора з навчально-виховної роботи;

- Гаврилюк Л.А. – директора ліцею;

- Вознюк Н.І. – заступника директора з виховної роботи, вчителя етики;

- Янковець С.А. – практичного психолога, асистента вчителя, вчителя української мови та літератури;

- Фурман Н.В. – соціального педагога, вчителя технологій та інформатики;

- Димар С.П. – асистента вчителя, вчителя зарубіжної літератури, мистецтва;

- Шведа А.І. – вчителя фізичної культури;

- Правник О.І. – вчителя предмета «Пізнаємо природу» та «Здоров’я та добробут»;

- Гаврилович В.Л. – вчителя німецької мови;

- Тишковець С.Л. – вчителя математики;

- Мовчун Г.В. – класного керівника;

- Мовчун Н.В. – медичної сестри;

- Боричевської Т.І. – спеціаліста-консультанта ІРЦ;

- Мовчун М.І. – матері учня 5 класу НУШ з інклюзивним навчанням Мовчуна Ярослава Віталійовича.

   Затверджено Положення про Команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.

    Розподілено психолого-педагогічні та корекційно – розвиткові заняття (4 год) для учня 5 класу Мовчуна Ярослава Віталійовича таким чином:

- Мовчун Галина Віталіївна - корекція розвитку – 2 години;

- Вознюк Наталія Ігорівна - ритміка – 1 година;

- Янковець Світлана Анатоліївна - розвиток мовлення – 1 година.

Академічна доброчесність

У ліцеї на початку 2023-2024 навчального року було створено комісію з дотримання академічної доброчесності, головою якої було призначено вчителя історії та правознавства Крилович Н.М. Упродовж навчального року заяв щодо порушення академічної доброчесності не надходило.

Аналіз виховної роботи закладу за 2023-2024 навчальний рік

Виховна робота в ліцеї спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», основних аспектів Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року. Виконувались основні засади Концепції національної системи виховання дітей та молоді у національній системі освіти, положення програми Міністерства освіти та науки України «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів України», Концепція громадянського виховання, Програма національного виховання в закладах освіти Рівненщини на 2020-2025 рр. (схвалено Вченою радою Рівненського ОІППО, протокол №5 від 25.09.2020 р.) та наказів Комунальної установи «Зарічненський центр професійного розвитку педагогічних працівників» Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області. На основі цих документів у ліцеї було видано накази з виховної роботи.

Адміністрацією ліцею та педагогічним колективом створено систему виховної роботи, структура якої забезпечує реалізацію завдань всіх її напрямків через проведення різних форм виховної діяльності у процесі навчання і позакласній діяльності, впровадження у виховний процес інноваційних технологій, розвиток творчих здібностей учасників освітнього процесу, роботу органів учнівського самоврядування, співпрацю трикутника «ліцей-учні-батьки».

Пріоритетними напрямками виховної роботи було визначено:

• національно - патріотичного виховання дітей та молоді ( в особливих умовах – умовах збройної агресії);

• громадянське виховання;

• превентивне виховання;

• система роботи щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини; підготовки підростаючої молоді до дорослого, сімейного життя;

• інтегрування зусиль органів учнівського самоврядування та батьківської громади, педагогічного колективу при організації виховної роботи;

• відзначення важливих пам'ятних та ювілейних дат протягом 2022-2023 навчального року з метою створення ефективної системи національно-патріотичного виховання, морально-духовного, культурного розвитку дитини;

• охоплення учнів позакласною та позашкільною роботою
та інші.

План виховної роботи ліцею та плани виховної роботи класних керівників складено відповідно до Методичних рекомендацій щодо планування виховної роботи в закладах освіти.

Виконання основних завдань виховної роботи в ліцеї здійснюється за орієнтирами, визначеними в змісті виховної діяльності Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів, а саме:

• формування ціннісного ставлення до суспільства і держави;

• ціннісного ставлення до сім'ї, родини, людей;

• ціннісне ставлення до себе;

• ціннісне ставлення до природи;

• ціннісне ставлення до праці;

• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Виховний процес в умовах воєнного часу – це виклик для закладу освіти, учителів, здобувачів освіти та їх батьків. Тому перед кожним педагогом постало чимало складних і важливих питань: як працювати в умовах військового стану, на чому закцентувати увагу?

Війна  внесла  корективи  в  усі  сфери  життя,  освіта  не  стала  винятком.

Найбільш  актуальними  та  затребуваними  залишаються  знання  щодо формування навичок безпечної поведінки та зміцнення і збереження життя і  здоров'я. Військові дії на території України, мінна загроза, ракетні удари – це реальна небезпека для нашого життя.

Воєнне сьогодення та (сподіваємось) повоєнне завтра вимагає від педагогічних колективів чіткої злагодженої співпраці в основному напрямку. В ліцеї створені належні умови для розвитку та навчання здобувачів освіти, паралельно забезпечивши безпечне середовище для всіх учасників освітнього процесу. Завдання, що їх мають реалізувати в кожному закладі освіти, чітко означені в плані заходів із реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі до 2024 року (Указ Президента України від 25.05.2020 №195/2020, Розпорядження Кабінету міністрів України від 24.02.2023 №174-р). Зокрема, у Національній стратегії розбудови  безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі до 2024 року зазначено, що «…Учні та педагогічні працівники потребують такого стану освітнього середовища, в якому вони відчуватимуть фізичну, психологічну, інформаційну та соціальну безпеку, комфорт і благополуччя. Згідно зі Статтею 57-1 Закону України від 15.03.2022  № 2126-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», за рішенням педагогічної ради організація освітнього процесу в закладі освіти відбувається у  змішаній формі.  Важливим  документом  у  сфері  виховання  культури  безпеки  учнів  є Концепція безпеки закладів освіти, схвалена розпорядженням КМУ від 07 квітня  2023 року № 301-р, у якій зафіксовано, що формування компетентностей безпеки в учасників освітнього процесу можливо забезпечити шляхом організації системного навчання учасників освітнього процесу дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Для педагогічних працівників у вересні проведено відео дайджест «Евакуація  дітей із закладу освіти під час уроків: як безпечно вчитись?»

На початку навчального року для здобувачів освіти 1-11 класів проведено урок безпеки «Коли сирену чуєш – то в укриття прямуєш» під час якого ліцеїстам нагадали,  правила евакуації з ліцею під час сигналу «Повітряна тривога» та правила поведінки в укритті. Поновлено інформаційний стенд «БЖД в умовах воєнного стану»:

• у класних кімнатах обладнані  та поновлені тематичні  куточки  з  безпечної  поведінки  дітей  у  різних  ситуаціях, зокрема і в умовах дії правового режиму воєнного стану. Поновлено протоколи безпеки по класах.
• питання щодо профілактики всіх видів дитячого травматизму, питання персональної відповідальності педагогів, здобувачів освіти  та їх батьків за виконання правил безпечної поведінки на уроках та у позаурочний час розглядалось на педагогічних оперативках;
• установлено чергування адміністрації ліцею, педагогічних працівників та здобувачів освіти 9-11 класів по закладі освіти, розроблено положення.
• у виховних планах роботи класних керівників 1-11-х класів наявна тематика бесід на тему  «Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру», «Мінна безпека», «Повітряна тривога. Алгоритм дій», «Тривожна валіза» та ін.,  з метою виконання  одного з найважливіших завдань – навчити дітей правилам безпеки, які допоможуть зберегти життя в умовах війни. 
• проведено місячник безпеки дорожнього руху «Увага діти на дорозі» у вересні (наказ від 08.09.2023 №253),  ІІ етап Тижня знань безпеки дорожнього руху в умовах воєнного стану у листопаді (наказ від 14.11.2023 № 328), тиждень БЖД у жовтні (наказ від 02.10.2023 № 281), тиждень БЖД у травні (наказ від 17.05.2024 № 135), тиждень безпечного інтернету у лютому (наказ від 01.02.2024 № 135), тиждень охорони праці у квітні (наказ від 19.04.2024 № 116), Тиждень знань безпеки дорожнього руху у травні (наказ від 08.05.2024 № 132).

Успішним є поєднання роботи з охорони життя й з проведенням занять із безпеки життєдіяльності, цивільного захисту та надзвичайних ситуацій, відпрацюванням елементів евакуації здобувачів освіти по сигналу оповіщення:

• перед канікулами проводиться єдиний урок безпеки життєдіяльності. Бесіди відображені у електронних класних журналах та журналі реєстрації інструктажів;

•  батькам здобувачів освіти нагадали про безпечне навчання в умовах війни, зокрема алгоритм дій при повітряній тривозі «Сигнал повітряної тривоги під час перебування у ліцеї. Що варто знати батькам і як підготувати дитину». Підготувати інформацій буклети для батьків «Як вчасно виявити суїцидальну поведінку у дітей», рекомендації для батьків здобувачів освіти «Як навчити дітей безпеці у віртуальному світі» тощо;
• медичною сестрою освітнього закладу проведено практичні заняття на знання правил надання першої допомоги для здобувачів освіти 10-11 класів при нещасному випадку та поновлено інформаційну онлайн дошку «Види поранень в умовах воєнного стану. Алгоритм надання допомоги», нагадала про алгоритм дій при фосфорному бомбардуванні: правила безпеки та механізм дії при пораненнях, практичний інтенсив «Термічні опіки – практичні рекомендації для надання допомоги в умовах обмежених ресурсів», практичний інтенсив «Алгоритм домедичної допомоги при мінно-вибухових пораненнях», тощо. Для педагогічних працівників проведено практичний інтенсив з надання першої долікарської допомоги до дня ЦЗ;
• активом учнівського самоврядування «Шкільна республіка» поновлено інформаційну дошку «Як діяти у разі зникнення мобільного зв’язку, електрики, води чи газу», створено інформаційний буклет «Що потрібно знати та як діяти, якщо ти став жертвою чи свідком воєнного злочину», буклет «Міни під ногами:  видів бомб, які розкидали окупанти в Україні» та пам’ятку «Будь обачним: Помічай, оминай, повідомляй!» тощо;
• для  здобувачів освіти  ліцею проводились різноманітні конкурси, вікторини, виставки малюнків, плакатів, челенджі, флешмоби тощо;
• на виконання наказу МОН «Про затвердження Порядку раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти» від 18.08.2023  № 685/1013 затверджено порядок раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу у разі нападу або ризику нападу на заклад освіти, створено команду реагування закладу освіти, оновлено паспорт безпеки ліцею.

МІННА БЕЗПЕКА   

В умовах сьогодення, небезпека натрапити на вибухонебезпечні предмети є всюди, де велися чи ще ведуться бойові дії. Навіть у містах і селах, де немає бойових дій, для дітей важлива мінна просвіта. Тому педагогам потрібно постійно проводять роз’яснювальні заняття з дітьми, аби пояснити яку небезпеку несуть ці предмети та як вберегти своє життя  

З метою підвищити кваліфікацію та поповнити свою методичну скарбничку практичними інструментами викладання мінної безпеки вчителі ліцею протягом квітня 2024 пройшли онлайн-курс «Як навчати дітей мінної безпеки», де отримали корисні знання і навички, щодо методології навчання дітей мінної безпеки відповідно до віку, отримали рекомендації зі створення емоційно безпечного середовища для дитини, в якому вона зможе спокійно та з інтересом навчатися, ідеї, матеріали, презентації для інтерактивного проведення занять, розглянули міжнародні стандарти та підходи з викладання, які допоможуть змінити поведінку на безпечну.

На «уроках безпеки» педагогічні працівники за допомогою макетів показують як виглядає вибухівка, розповідають де на неї можна натрапити та куди телефонувати у випадку виявлення підозрілих предметів.  Крім того, звертають увагу на знаки, які попереджують про небезпеку та як зробити свої прогулянки безпечними, та постійно наголошують, що вибухонебезпечні предмети можуть бути замасковані в іграшки, яскраві пакунки, побутові речі тощо.

Для проведення занять із мінної просвіти педагоги також використовують доступні інтерактивні матеріали та відео для групової роботи, розроблені ЮНІСЕФ спільно із дитячими психологами та експертами в мінній просвіті.

Протягом року проведено ряд просвітницьких заходів щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів  Обережно, міни!», «Якщо бачиш міну…», «Твоя безпека в твоїх руках», «Дивись під ноги», «Помічай, оминай, повідомляй!». 4 квітня – в Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні в ліцеї були організовані заходи. Зокрема в класі безпеки  учителькою основ здоров’я та «Здоров’я, безпека та добробут» проведено квест «Небезпечні знахідки» для ліцеїсті 6 класу. Класними керівниками проведено ряд  виховних заходів: урок – тренінг «Уникнення ураження мінами і вибухонебезпечними предметами», бесіда «Обережно зброя!», години спілкування «Безпека людини в небезпечних та надзвичайних ситуаціях» та «Як необхідно діяти в разі виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів», перегляд відеофільму  «Мінна безпека».

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

З метою формування  в  учасників  освітнього  процесу  гігієнічних  навичок  та  засад  здорового  способу  життя,  зокрема  звичок  здорового  харчування, фізичної активності, безпечної комунікації в ліцеї традиційно у жовтні проведено місячник здорового способу життя. В учнівських колективах пройшли тематичні  години спілкування, бесіди, челенджі, квести тощо. Зокрема, по класах проведені профілактичні бесіди «Здоровий спосіб життя – вибір успішних і щасливих».

До всесвітнього Дня здорового харчування з ліцеїстами закладу освіти проведено вчителькою основ здоров'я та «Здоров'я, безпека та добробут» організовано челендж «Смачна та вітамінна канапка» та організовано арт-простір ««Моє здоров’я в моїх руках» вчителькою образотворчого мистецтва.

До дня здоров’я в ліцеї організовано флешмоб «Здоров’я – мудрих гонорар!», створено в бібліотеці ліцею інформаційний паркан «Основні правила здорового способу життя», проведено квест  «Зупинка на станції здоров’я» та залучено ліцеїстів до  арт-простору «Здоров’я – це…».

Практикується проведення в закладі освіти спортивних тижнів, турнірів, змагань, челенджів, тощо. Активно включилися ліцеїсти в конкурс «Пліч-о-пліч». З метою формування в здобувачів освіти фізичного здоров’я в освітньому закладі з 25.09.2023 по 29.09.2023 проводився Олімпійський тиждень під гаслом Спортивна нація – сильна Україна!. Вчителем фізичної культури було проведено п’ятиденний хайлайт «Спорт у моєму житті», до якого охоче долучилися здобувачі освіти ліцею.

В річному плані закладу освіти  відображені заходи, які направлені на формування здоров'язберігаючої поведінки в здобувачів освіти, активізацію профілактичної роботи з дітьми та підлітками.  Базовими принципами формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді були принципи науковості і доступності знань, системності і наскрізності, безперервності, відкритості, превентизму, гуманізму та цілеспрямованості.

Проблема превентивності завжди була і є пріоритетною в системі освіти. Сьогодні, учнівську молодь вирізняє не лише підвищена тривожність, духовна спустошеність, цинізм, жорстокість, прояви різних форм насильства та агресії, грубе ставлення до дорослих, невідвідування навчальних занять, а й низький рівень комунікативних навиків, відчуження від шкільного середовища. Система роботи з профілактики девіантної поведінки неповнолітніх в ліцеї здійснюється через виховні заходи, які спрямовані на: попередження злочинів серед здобувачів освіти, вивчення причин і умов їх скоєння, формування відповідальної поведінки та соціальної компетентності ліцеїстів, запобігання негативним звичкам, створення умов, що сприяють збереженню здоров’я та життя здобувачів освіти, виявлення негативних змін у поведінці здобувачів освіти, відвернення суїцидів, профілактиці правопорушень, організацію дозвілля ліцеїстів,  підтримки та захисту дітей у різних життєвих ситуаціях, тощо.

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ

Запобігання вживання здобувачами освіти наркотичних та психотропних речовин займає належне місце в організації виховного процесу у закладі освіти. Практичним психологом та класними керівниками впроваджується стратегія формування життєвих навичок серед ліцеїстів, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов’язаним з наркотиками, здійснюється комплекс профілактичних заходів, спрямованих на розв’язання наркотичних і алкогольних проблем, забезпечується підтримка учасників освітнього процесу, підвищується психолого-педагогічна компетентність батьків, формується у них свідоме відповідальне ставлення до виконання обов’язків, пов’язаних з утриманням, вихованням та освітою дітей.

В учнівських колективах протягом року провадять тематичні  години спілкування, бесіди, челенджі, квести з даної тематики тощо. Зокрема, для учнів початкової ланки бесіди: «Дитина: її права та обов’язки», «Формуємо здорові звички», бесіди «Здоровий спосіб життя – вибір успішних і щасливих», гра «Моє середовище»; година спілкування «Попередимо та недопустимо», для ліцеїстів базової ланки:  заняття «Як попередити девіантну поведінку підлітка», гра «Казкова правознавча лотерея», «Шкідливість електронних сигарет та вейпінгу: що потрібно знати», бесіди «Безпека в інтернеті», гра-експрес – «Знаємо, виконуємо, діємо», «Конкурс знавців права», «Молодіжні субкультури та поширення їх серед підлітків», «Кримінальна відповідальність неповнолітніх», «Субкультури і наслідки», диспут «Бачити зло і мовчати – вчиняти злочин». Для ліцеїстів 10-11 класів організовано зустріч із представниками Ювенальної поліції «Поведінка здобувачів  освіти у закладі освіти та поза ним», акцент було зроблено на відвідування здобувачами освіти розважальних закладів у вечірній час.

З метою профілактики шкідливих звичок бібліотекаркою ліцею створено інформаційний паркан «Здоровому способу життя – ТАК, шкідливим звичкам – НІ», а практичним психологом закладу освіти проведено анкетування здобувачів освіти 8-9 класу про ставлення до шкідливих звичок, метою якого було – вивчення рівня обізнаності підлітків про шкідливі  звички та ставлення до них. Під час проведення опитування ліцеїстам були запропоновані питання, які спрямовані на вивчення тих цінностей, які сьогодні домінують в середовищі учнівської молоді. До Дня відмови від паління медичною сестрою освітнього закладу проведено цикл бесід «Знайди для себе щось корисніше! Сигарета зайва у твоєму житті!» для ліцеїстів 8-11 класів, під час якого вкотре був зроблений акцент  на шкідливий вплив сигарет на організм людини. Постійно наголошуємо ліцеїстами, що будь-який рівень вживання алкоголю, незалежно від його кількості, призводить до втрати здоров’я, а особам, молодшим 18 років, алкогольні напої категорично заборонено.

До Міжнародного дня боротьби з наркоманією та наркобізнесом по класах проведені інформаційні хвилинки «Підліткова наркоманія – адміністративна та кримінальна відповідальність».

Під час проведення уроків основ здоров’я та безпека, здоров’я та добробут під час вивчення шкідливих звичок вчителька дуже ефективно наводить аргументи психологічного порядку. Розвінчує уявлення підлітків про те, що вживання алкоголю – це ознака дорослості і незалежності. При вивченні тем, що стосуються зловживання алкоголем, застосовуються рольові ігри: «Умій сказати – «Ні»», «Заважає, не заважає», «Випивка перед танцями», розв’язування психологічних задач, проведення анкет. Опрацьовуючи тему «Профілактика зловживання забороненими психотропними речовинами», ліцеїстам розкривають значення терміну «наркоманія», негативний вплив вживання наркотичних речовин і подальшої наркотичної залежності. Педагоги використовують тести про наркозалежність, таблиці із завданнями, за допомогою яких ліцеїсти, висловлюють    свою думку з приводу вживання речовин і знань про наслідки їх систематичного вживання.

Здобувачів освіти та їх батьки ознайомлені з нормативно-правовими актами, які встановлюють відповідальність (кримінальну, адміністративну, цивільну) за розповсюдження, вживання наркотичних, алкогольних, психотропних речовин. На сайті закладу освіти, інформаційних банерах, розміщені нормативно-правові документи, що регламентують дану діяльність, телефони довіри,  телефони гарячих ліній.

Для створення дієвої профілактики, керівництвом закладу освіти, за потреби організовує зустрічі здобувачів освіти та їх батьків з представниками служби у справах дітей, дільничним інспектором поліції, представниками ювенальної поліції, з метою  розуміння негативних наслідків протиправної поведінки, дотриманні законів та забезпеченні прав дитини на життя, соціальний захист, сімейне виховання.

В рамках проєкту «Офіцер безпеки», який  реалізує Національна поліція України спільно з Міністерством освіти і науки, в ліцеї з кінця січня з’явився офіцер безпеки (В’ячеслав Вєтров).

ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ПРОТИДІЯ НАСИЛЛЯ

В ліцеї діє  Кодекс безпечного освітнього середовища з яким ознайомлені всі учасники освітнього процесу, оприлюднено правила поведінки здобувачів  освіти, створені спільно з учасниками освітнього процесу, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці учасників освітнього процесу.

За сучасних швидкозмінних умов освітнє середовище закладу не існує ізольовано від зовнішніх та внутрішніх впливів, що можуть спричиняти як позитивний результат, так і нести деструктивні загрози, небезпеки й ризики.        Для протидії таким чинникам необхідно, щоб освітнє середовище освітнього закладу було захищеним та безпечним.

З метою виявлення  учнів, схильних до депресії, профілактика депресивних станів психолог ліцею проведено анкетування. Проведено групові та індивідуальні бесіди з тренінговими вправами: «Ти цілий світ», «Життя прекрасне» «Як уникнути проблем у взаємостосунках», «Хто я в цьому світі», «Взаємини між дорослими і підлітками у родині. Як уникнути суперечностей і запобігти конфліктів», «Як виникають конфлікти. Взаємини підлітка і дорослого», «Вчимося міжособистісних стосунків. Підготовлено цілий ряд буклетів «Заклад освіти та сім’я без насильства», «Що таке групи смерті та чому вони популярні»,  «Підліток», «Сімейне виховання и його наслідки», тощо. Для педагогів проведено тренінг з профілактики насилля «Жити без насилля», круглий стіл «Діти і війна. Суїцидальні випадки та з чим це пов'язано».

З метою попередження насиллля над дітьми та дитячих суїцидів здобувачі освіти 5-6 класів працювали над створення колективного плакату «Ми за благополуччя кожної дитини в Україні».

Щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважають насильством, але як мінімізувати ризики та небезпеки і створити умови для внутрішньої безпеки. З цією метою в ліцеї було проведено тиждень з протидії булінгу, тиждень протидії торгівлі людьми, акцію 16 днів проти насилля, тиждень безпеки в інтернеті, заходи до Міжнародного дня протидії булінгу, акція «Синя стрічка квітня» тощо.  Практичним психологом проведені заняття з елементами тренінгу, години спілкування  метою яких було поінформувати ліцеїстів про булінг, які види цькування існують, які ознаки має булінг, яку відповідальність несе булер, здобувачі ознайомилися з корисними порадами протидії булінгу, відпрацювали вправи на згуртування колективу. До Міжнародного дня протидії булінгу організовано уроки відвертого спілкування «Десять табу в конфліктній ситуації», виховні години «Булінг і гідна відповідь» та практичний інтенсив «Я розрізняю цькування і конфлікт», під час якого ліцеїсти вчилися відрізняти булінг від конфлікту.

Педагогічним колективом з метою привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем щодо подолання насильства в сім’ї, торгівлі людьми та будь-яких проявів гендерної дискримінації в ліцеї організовано культурно-мистецькі акції: арт простір «Щаслива сім’я – без насилля», фоточелендж «Сім’я де тебе люблять», фоточелендж «У війни не жіноче обличчя…» , інформ-дайджест «Історія успіху жінок на війні», «Рівні права та можливості жінок та чоловіків»  родинні свята,  акції біла, синя, жовта та червона стрічка, тощо, лекційно-просвітницькі заходи з питань підготовки молоді до сімейного життя, планування сім’ї та попередження насильства в сім’ї, проведено круглі столи, конференції, челенджі, флешмоби, тощо. До Міжнародного дня боротьби проти насильства  практичним психологом для здобувачів освіти 8-9 класів  проведено відеолекторій «Протидія насильству за ознакою статі». До Міжнародного дня людей з особливими потребами класні керівники 1-11 класів провели бесіди і уроки толерантності та доброти «Толерантність і доброта - два крили, на яких тримається людство» та інформаційні години «Нескорені», під час яких обговорили з дітьми героїв України, які брали участь в «Іграх нескорених», пояснили ліцеїстам, що таке протези і що їх використовуються для того, щоб замінити втрачену руку або ногу.  До Всесвітнього дня дитини (20 листопада) учителі образотворчого мистецтва провели арт-конкурс «Сонячний настрій дитинства», а лідери учнівського самоврядування  підготували цікаві ігри та розваги для найменших здобувачів освіти ліцею з нагоди дня дитини.  До дня сім’ї практичним психологом ліцею проведено тренінг для здобувачів освіти 11 класу «Хто у сім’ї хазяїн – чоловік чи жінка?», під час якого обговорили, що хлопці та дівчата думають про гендерну рівність.

Педагогом-організатором та УС «Шкільна республіка» був організований фоточелендж «Дитинства яскраві кольори» та фото-квест у стилі селфі «Маємо право на….», флешмоб «Світ без насильства! Світ без війни!», проведено інформаційні медіа перерви «Я знаю свої права».

В рамках проведення тижня безпеки в інтернеті педагоги нагадали ліцеїстам про правила ведення блогів, поширення сторіз, знайомств через інтернет та наголосили,  що важливо до кожної дії в інтернеті потрібно підходити критично та відповідально, дотримуватися певних правил – і тоді перебування у віртуальному просторі не буде загрозливим. Адже у сучасних умовах уміння побудувати власні наративи, які згуртовують суспільство, визначає місце держав у світі. З метою виховання поважливого онлайн спілкування та профілактики кібербулінгу по класах проведені година спілкування «Ми за безпечний інтернет», перегляд та обговорення відеороликів, а також ліцеїсти познайомилися з новими цікавими, а головне, безпечними Інтернет-ресурсами.

Під час проведення заходів постійно наголошується, що навички безпеки в Інтернеті не лише забезпечують захист від потенційних небезпек, а й допомагають розвивати критичне мислення, самоконтроль та етичні норми онлайн-поведінки, що є важливими аспектами особистісного та соціального розвитку.

ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ

Психіка  українських  дітей опинилася під впливом багатьох стресогенних чинників (раптова зміна звичних умов,  сигнали  повітряної  тривоги,  тривале  перебування  в  укриттях,  загроза обстрілів,  вимушений  переїзд  з  рідного  дому,  вимкнення  електроенергії).  Це зумовило  необхідність  напрацювання  механізмів,  які  підвищують  адаптивні можливості  особистості,  бо  учасники  освітнього  процесу,  а  особливо  –  учні, стали потребувати педагогічної підтримки у розвитку психологічної стійкості (резильєнтності) в рази більше.

Сьогодні, в умовах воєнного стану, заклад освіти стає для здобувачів освіти головним осередком, що дає змогу отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, відчувати свою належність до учнівської спільноти. Тому, адміністрації закладів загальної середньої освіти, відповідно до Листа  Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»  рекомендувала педагогічним працівникам використовувати індивідуальний підхід задля налаштування освітнього процесу таким чином, щоби він був максимально комфортним для здобувачів освіти: залучати здобувачів освіти до дієвого процесу навчання, висловлювання своїх думок, почуттів, ідей, пропозицій, надавати можливість активного спілкування між собою. Слід відзначити, що провідну функцію у підтримці позитивного емоційного стану здобувачів освіти відіграє гармонійний психологічний стан самого вчителя, зокрема, його психологічне здоров’я, адже стан психологічного спокою та гідний приклад моральної, врівноваженої, доброзичливої поведінки вчителя мають значний підсвідомий вплив на формування світосприйняття учнів. Тому, одним із важливих завдань адміністрації нашого закладу освіти, є пошук можливостей для психологічної підтримки вчителів та забезпечення проходження ними психологічних тренінгів.

З метою удосконалити  вміння педагогів зберігати власне психологічне здоров’я та  формувати навички емоційної саморегуляції та подолання стресових ситуацій в здобувачів освіти психолог  ліцею у вересні  провела тренінгове заняття «Вчимося долати стресові ситуації в освітньому просторі». З метою показати, як може кожна і кожен розвинути навички психологічної  стійкості, та які можна освоїти техніки самодопомоги та стабілізації психолог ліцею провела для педагогів  цікавий тренінг в інтерактивній формі «Моє ментальне здоров’я».

З метою створення в освітньому закладі умов для збереження і зміцнення ментального  здоров’я  учасників освітнього процесу, підвищення обізнаності про важливість психічного здоров’я у нашому повсякденному житті на виконання листа МОНУ № 1/15344-23 від 05.10.2023 «Про проведення заходів до Всесвітнього дня психічного здоров’я» в ліцеї проведено тиждень поінформованості про ментальне здоров’я (наказ від 02.10.2023 № 283).  При проведенні тижня поінформованості про ментальне здоров’я класним керівникам при проведенні заходів із здобувачами освіти були використані матеріали Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як? та оздоровчі технології терапевтичного спрямування: арттерапія, піскова терапія, ігрова терапія, музична терапія, кольоротерапія, казкотерапія, що сприяє запобіганню перевтоми, гіподинамії та інших дезадаптаційних станів.

Класними керівниками розроблені інформаційні довідки в класні куточки «Корисні звички для ментального здоров’я».  Для здобувачів освіти 1-4 класів з метою налаштувати ліцеїстів на позитивну зустріч із ліцеєм, друзями, учителями,  зняти психологічну напругу проведено перший урок на тему «Ти Як? Повертаємось до школи». Для батьків підготовлені пам’ятки «Кроки до  ментального здоров’я дітей» та поширені в батьківський чат у Viber.  В класі безпеки створено куточок психологічного розвантаження. Дитяче безпекове середовище, де у невимушеній обстановці можна проводити заняття з використанням різних активностей, зокрема вправи та практики, щоб допомогти впоратись зі страхом, тривогою, заспокоїтися, почуватися впевненіше, зняти емоційне напруження тощо.

Практичним психологом ліцею протягом року проведено психологічні заняття зі збереження ментального здоров’я, на яких здобувачі освіти вчились піклуватись про себе та інших, відновлювати та зміцнювати своє здоров’я,  класні години «Стрес та тривога: як вберегти ментальне здоров’я?» (8 клас), уроки-семінари для старшокласників «Відповідальність як складова ментального здоров’я» (10-11 класи) , ігри з кінетичним піском «Картина світу», заняття «Ти – цілий світ» арт-методики «Розмалюй смайлик», «Котики та емоції», «Чарівна країна почуттів», «Дерево сили», мандалотерапія.

Під час уроків педагоги ліцею використовують хвилинки психологічного розвантаження та релаксації, адже від життєрадісності, бадьорості здобувачів освіти залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Враховуючи сучасну суспільно-політичну ситуацію у країні, усе більшої актуальності набуває національно-патріотичне виховання учасників освітнього процесу. Саме освітній заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, сприяти єднанню українського народу та встановленню

громадянського миру й злагоди в суспільстві. Сьогодні, виховуючи дітей та молодь в умовах, коли  вони пережили Революцію Гідності, вшанували героїв  Небесної Сотні, стали свідками війни Росії проти України, відчули глибину втрат, особливо зосереджується увага щодо національно - патріотичного виховання дітей. Саме зараз ми повертаємося до споконвічних

цінностей: утвердження любові до Батьківщини і людей, відродження духовності, моральності, бережного ставлення до природних скарбів і національних надбань нашого народу.