Стратегія розвитку закладу на 2020- 2024 н.р

Неньковицький ліцей

Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області

СТРАТЕГІЯ

діяльності та розвитку

закладу

на період 2020 – 2024 років

У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка про те, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.

В.О. Сухомлинський

Мета стратегії розвитку школи – визначити перспективи розвитку школи як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Основними стратегічними завданнями розвитку Неньковицького ліцею на 2020 – 2024 роки є:

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, орієнтованого на автономію, академічну свободу для всебічного розвитоку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому та профільному середньому рівнях освіти.

3. Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

5. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно з чинним законодавством (очна, дистанційна, сімейна, екстернатна, мережева, педагогічний патронаж).

6. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільству.

7. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

8. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

9. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

10. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

11. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами ( інклюзивне, індивідуальне навчання).

12. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

13. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

14. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно з Положенням про атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

15. Перехід на академічну, організаційну, фінансову, кадрову автономію закладу.

16. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному вебсайті.

17. Розвиток в закладі міжнародного співробітництва та міжнародної академічної мобільності.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – ЦЕ ІНВЕСТИЦІЯ В ЛЮДИНУ І ШЛЯХ ДО ПРОЦВІТАННЯ ДЛЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ. ЩОБ ЗМІНИТИ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ, ПОТРІБНО ЗМІНИТИ СВІДОМІСТЬ ТА ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ – МАЄМО ПЕРЕЙТИ ВІД ПРИНЦИПУ ТРАНСЛЯЦІЇ ЗНАНЬ ДО КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ, ПЕРЕДАТИ ВІРУ В СВОЇ СИЛИ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЗМІН.

ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ

1. Вступ

Підготовка Стратегії розвитку Неньковицького ліцею на 2020-2024 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно з новим Законом України про освіту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя, в основі якого закладена повна академічна свобода.

Сучасне суспільство перейшло до постіндустріальної доби, в якій цивілізація стала інформаційною. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Максимально повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання для підвищення якості надання освітніх послуг. Так, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено: «Формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального циклу діяльнісного підходу». Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готового до життя з самореалізацією компетенцій, наданих під час здобуття освіти.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та завнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

Проєкти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:

- організація методичної роботи в закладі відповідно до вимог нового Закону України про освіту;

- створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти;

- організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;

- професійний розвиток педагогічних кадрів;

- забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

- забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності ліцею на найближчі роки.

2. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Новий Закон України про освіту та новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

- здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

- володіння іноземною мовою;

- наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

- високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

- вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

- готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

- формованню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Розвиток та практичне застосування комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій здобувачів освіти в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Стратегії розвитку закладу.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів wikipedia; користування різноманітними навчальними програмами; електронними підручниками в Інтернеті; участь у офлайнових та онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проєктах; дистанційне навчання; створення власних блогів; віртуальні екскурсії; можливість інтерактивного спілкування з мешканцями будь-якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації тощо. Однією з першочергових завдань закладу освіти є підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Разом з тим успішній діяльності сучасного закладу освіти сприяє інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом.

В основу Стратегії розвитку  ліцею покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у освітньому закладі.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах:

· інформаційна й аналітична відкритість, доступність;

· прогнозування;

· гнучкість управління;

· оптимальність функціонування закладу в системі освіти;

· відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1) використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі здобуття освіти та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

3) наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається, в закладі освіти.

Стратегія розвитку ліцею повністю підпорядкована освітній меті - виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвине­ної, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості- громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими - фізично і психологічно, підготовленими до життя. А для цього - будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації, на основі тісної взаємодії в системі «здобувачі осіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

3. Загальна стратегія розвитку закладу

Освіта сьогодні - це становлення людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це означає, що надання освітніх послуг здійснюється не тільки в інтересах держави, а й в інтересах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно-компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядаються як компетентність, характерис­тики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педагогічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його організації на результат - модель компе­тентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку жит­тєвої компетентності.

Провідна ідея – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Завдання , які ставить перед собою колектив:

1.Сприяння  фізичному та духовному  розвиток здобувачів освіти.

2. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги».

3. Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації учасників освітнього процесу.

Знаходячись на шляху дії програми «Нова українська школа» головним своїм девізом вважаємо висловлювання:

«Змінюймось! Інакше перестанемо існувати»

Прагнемо знайти відповіді на запитання:

· Який заклад освіти потрібен дитині?

· Як допомогти їй пристосуватись до освітнього життя, почуватися спокійно і впевнено?

· Як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?

Насамперед потрібно прагнути створити середовище, де формується Нова українська школа, в якій нова людина, як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків реформи слід зрозуміти, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учасників освітнього процесу, які прагнуть до надання-отримання якісних знань.

Загальна мета закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Здоров’я дітей – це одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому.

Вважаємо, що людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – вчитель. Рівень авторитету вчителя в першу чергу визначає його професіоналізм. Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» - ці слова В.О. Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

Ми створюємо:

· Сприятливі умови для надання освітніх послуг (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, використання різних методик навчання);

· Оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

· Тісну взаємодію з батьками здобувачів освіти, громадськістю.

4. Філософські засади успіху

1. Ідея розвитку та самовдосконалення

Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої люди­ни?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання — це розвиток, а розвиток — це самоствердження особистості. Без самовиховання нема виховання. Не тільки знання, а й виховання характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї само­вдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб'єктних відносин.

Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особистості, а також колективу знайшов своє відображення, обгрунтування й розвиток у філософських трактатах С. Полоцького, Ф. Прокоповича, просвітників О. Духновича, С. Русової, педагогічній спадщині видатних українських педагогів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, публікаціях учених-науковців О. Киричука, І. Беха, М. Красовицького та багатьох інших. Саме суб'єктні виховні відносини, як стверджує педагогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступають першоосновою та найважливішими умовами повноцінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досвіду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особистості й розвитку суспільства.

Суть соціального замовлення суспільства закладу освіти полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здатна активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Стратегія любові.

Людина починається з любові. Є любов — є людина, є життя. Любов — ліки від деградації людства, тому треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку —науку любові.

5. Стратегія здоров'я.

Здоров'я людини — це якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров'я — показник суспільного прогресу, здоров'я — характеристика добробуту народу. Здоров'я визначає потенціал працездатності людини та є способом вияву її сутності. Бути здоровою — це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства.

Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що виховний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах, а й у звичаях народу, його піснях, традиціях, особливостях його ментальності. Усе це охоплює етнопедагогіка як система поглядів на виховання молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педагогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рід­ної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педагогіки.

Родинність прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, народу, любов до порядку, шанування старших, творчість слова, знання роду, збереження його честі, демократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності.

Статус людини в суспільстві залежить від її самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

5. Управлінський аспект

Мета: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи школи інноваційних технологій.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішної реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підтримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада школи;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоврядування.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про заклад, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією закладу.

При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

6. Методичний аспект

Мета: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника.

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

7. Виховний аспект

Мета: сприяння формуванню в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

6.Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації:

1.Організації і проведення засідань МО класних керівників, предметних МО учителів  відповідної тематики.

2.Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої та старшої ланки.

3.Організація роботи шкільного самоврядування.

4.Проведення класних годин, впровадження на практиці соціокультурної змістової лінії на уроках.

5.Проведення уроків мужності.

6.Проведення тижнів, декад, місячників тощо…

8. Психолого-педагогічний аспект

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

• індивідуальних особливостей;

• здібностей;

• умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

- ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

- умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

- умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:

• стійкої мотивації до здобуття освіти;

• високої духовної культури;

• моральних переконань;

• трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвиткової роботи:

• діагностики особистісного розвитку;

• ціннісних орієнтацій;

• соціального статусу;

• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки.

Шляхи реалізації:

1 Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей;

• схильностей;

• потреб;

• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських зборів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

9. Модель випускника

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

- має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

- є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

- уміє критично мислити;

- здатний до самоосвіти і саморозвитку;

- відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

- уміє опрацювати різноманітну інформацію.

10. Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

Матеріально-технічне забезпеченняумов реалізації Стратегії розвитку закладу здійснюється шляхом:

- перехід до автономії закладу освіти (фінансову незалежність):

- зміна та утеплення фасаду закладу;

-  окультурення території закладу;

- поповнення існуючих кабінетів необхідними меблями;

- модернізація бібліотеки;

- виконання програми доступності для людей з обмеженими можливостями;

- переобладнання внутрішніх вбиралень відповідно до санітарних вимог.

11. Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологіч­ного, духовного, соціального становлення особис­тості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Для впровадження в закладі особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання створені сприятливі умови:

• освітній процес здійснюється відповідно до освітньої програми  та навчального плану;

• удосконалюється мотиваційне середовище дитини;

• особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

• підвищується професійна майстерність педагогів шляхом проходження атестації;

• накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо);

• здійснюється комп'ютеризація освітнього процесу;

• здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

• посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров'я;

• створюється інформаційне забезпечення для переходу закладу до роботи в відкритому інноваційному режимі;

• упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів;

• проводиться діагностика та моніторингові дослідження якості освітніх послуг;

• автономія закладу (академічна, організаційна, кадрова, фінансова);

12. Принципи діяльності

Принцип гуманізації полягає в послідовному поєднанні інтересів учасників освітнього процесу і виявляється у довірі та диференційованому підході до школярів, заснованому на врахуванні й розумінні їхніх індивідуальних особливостей і здібностей, запитів та інтересів, поваги до їх честі і гідності.

Майстерність педагога - це не тільки глибоке знання предмета, а й уміння зрозуміти дитину, повага до її особистості, бажання бачити її кращою. Байдужість і пасивність не сумісні з гуманізмом.

Завдання педагога - виявляти та реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості, добирати зміст навчального матеріалу, принципи, методи, форми й способи навчання, які б максимально впливали на емоційну сферу учня, розвиваючи в ньому добрі почуття та прагнення.

ПАСПОРТ

«Стратегія розвитку

Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради

Вараського району Рівненської області

на 2020-2024 роки»

Проєкт

«Єдиний інформаційний простір»

на 2020-2024 роки

Мета проєкту:

створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який включає сукупність технічних, програмних, телекомунікаційних і методичних засобів, що дозволяють застосовувати в освітньому процесі нові інформаційні технології і здійснювати збір, зберігання і обробку даних системи освіти. Єдиний інформаційно-освітній простір здійснює підтримку освітнього процесу і автоматизацію управлінської діяльності, забезпечує підвищення якості освіти і будується на основі розвитку ІКТ компетенцій адміністрації, педагогів та здобувачів освіти.

Основними учасниками і користувачами єдиного інформаційно-освітнього простору мають бути: педагоги, здобувачі освіти, адміністрація школи, батьки.

Етапи реалізації програми проєкту

Етапи реалізації проєкту

Очікувані результати:

· створення визначених інформаційних і телекомунікаційних систем для розвитку інформаційної культури педагогів, здобувачів освіти та батьків;

· створення комп’ютерної інфраструктури освітнього закладу;

· об’єднання вчителів різних спеціальностей для реалізації Стратегії розвиту закладу;

· створення матеріально-технічної та науково-методичної бази даних;

· оновлення наповнюваності  сайту;

· практичне засвоєння, а в подальшому застосування педагогами та здобувачами освіти ІКТ в освітньому процесі.

Проєкт

"Профільна середня освіта"

на 2020-2024 роки

Мета проєкту:

забезпечення рівного доступу до здобуття якісної профільної підготовки здобувачів освіти; виявлення та розвиток професійних інтересів здобувачів освіти; реалізація ідей неперервної освіти впродовж життя.

Завдання проєкту:

· забезпечити рівний і безоплатний доступ старшокласників до профільної та початкової допрофесійної підготовки;

· забезпечити диференціацію, варіативність, багатопрофільність здобуття освіти;

· спрямувати підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

· налагодити зв’язки закладу освіти з вищими та науково-дослідницькими установами;

· налагодити моніторинговий супровід ефективності профільної середньої освіти;

· створити сучасну матеріально-технічну базу для організації якісної профільної середньої освіти.

Пріоритети проєкту: формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій здобувачів освіти на допрофільному рівні та створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб здобувачів освіти в процесі їхньої профільної середньої підготовки.

Шляхи реалізації проєкту

Очікувані результати:

* впровадження нових моделей профільної середньої освіти;

* підготовка педагогів для реалізації проєкту «Профільна середня освіта;

* сприяння оснащенню кабінетів для здобуття профільної середньої освіти здобувачами освіти;

* налагодження конструктивних зв’язків з закладами освіти різних рівнів акредитації;

* запровадження системного моніторингового спостереження за якістю профільної середньої освіти;

* підготовка здобувачів освіти до свідомого вибору майбутньої професії.

Проєкт

«Обдарована дитина»

на 2020-2024 роки

Мета проєкту:

створення оптимальних умов для виявлення, розвитку і реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямках: інтелектуального, творчого, спортивного,естетичного.

Шляхи реалізації проєкту

Очікувані результати:

· формування банку даних із різноманітних напрямків роботи з обдарованими дітьми;

· створення системи виявлення та розвитку обдарованих і талановитих дітей;

· створення умов для їх самореалізації через надання якісних освітніх послуг, особистісно-орієнтований освітній процес, доступ до сучасних і традиційних інформаційних ресурсів.

Проєкт

«Формування ключових і предметних компетенцій

здобувачів початкової освіти засобами ІКТ»

на 2020-2024 роки

Актуальність

Сьогодні, коли знання стають основним стратегічним ресурсом, особливого значення набуває здатність людини функціонувати в глобалізованому, інформаційно насиченому суспільстві, учитися впродовж усього життя. Завдання освіти – формування компетентнісно розвиненої учнівської особистості з критичним мисленням, здатної до самоосвіти, самооцінювання та орієнтації в сучасному інформаційно-комунікативному середовищі.

Формування здійснюється засобами технологічного інструментарію (Інтернет-ресурсів, онлайнових освітніх середовищ, інформаційно-комунікативних технологій, програмних педагогічних засобів освітнього призначення), що сприяють розвитку універсальних компетенцій (прогностичних, візуалізаційних, риторичних, мотиваційних, когнітивних, проєктувальних).

Урок супроводжується мультимедійною презентацією з демонстрацією фотографій, репродукцій картин, текстів, схем, завдань, фрагментів кінофільмів тощо.

За допомогою педагогічних програмних засобів (ППЗ) забезпечується миттєвий зворотній зв’язок під час освітньої діяльності. Тому педагогу слід навчати дітей, використовуючи інформаційно- комунікаційні технології, самому орієнтуватися у мультимедійному просторі.

Мета