Схвалено                                                                                              Затверджую

Протокол засідання педагогічної                                                   Директор ліцею____________                                                          ради Неньковицького ліцею                                                           Людмила ГАВРИЛЮК

30.08.2024 р. № 15                                                                              Наказ від 02.09.2024 р. № 215

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЗАРІЧНЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2024-2025 навчальний рік

 Пояснювальна записка  (1-11 кл.)

Неньковицький ліцей  Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області.

  Мережа класів:                                                                                    

1 клас – 7 учнів

2 клас – 15 учнів

3 клас – 15 учнів

4 клас – 9 учнів

5 клас – 18 учнів

6 клас – 17 учнів

7 клас – 13 учнів

8 клас – 18 учнів

9 клас – 5 учнів

10 клас – 12 учнів

11 клас – 15 учнів.

Всього здобувачів початкової, базової та повної загальної середньої освіти у закладі: 144, з них: у 1-4 класах – 46 здобувачів початкової освіти, у 5-9 класах – 71 здобувачів базової освіти, у 10-11 класах – 27 здобувачів повної загальної середньої освіти.

Профільне навчання: 10-11 клас – суспільно-гуманітарний напрям, правовий профіль.

Навчальний план реалізується в режимі п’ятиденного навчання. Мова навчання – українська.

Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік для 1-2, 3-4 класів  укладено на основі Освітньої програми Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік: для 1-4 класів за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018, відповідно до наказу МОН України від 21.03.2018 року  № 268 (Таблиця 1), наказу МОН України "Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти" від 08.10.2019 року № 1272, наказу МОН України "Про  затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти" від 08.10.2019 року № 1273.    

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

  Початкова освіта передбачає поділ на два цикли - 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

  Освітню програму для 1-2, 3-4 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

  Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

  Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

  Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

  Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми  використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

  Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

   Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

   Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

   Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту освітня програма - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проєктів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Це послідовність викладання навчального матеріалу, обсяг його вивчення, наявність додаткових компонентів змісту або використання оригінальних форм, методів і засобів навчання. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

  Програма інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

  Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

  Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

  Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 класах - формувальному та підсумковому.

  Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

  Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

  З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік для 5-7 класів  укладено на основі Освітньої програми Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік для 5-7 класів за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 року № 1120).

Освітня програма визначає: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти; загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання. Освітня програма включає: перелік модельних навчальних програм; рекомендовані форми організації освітнього процесу; опис інструментарію оцінювання. Під час розроблення  Освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладу освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.  Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної організації освітнього процесу у закладі і розроблено освітню програму відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

   Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна, математична, прмроднича, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична, технологічна, інформатична, мистецька, фізична культура, послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

   Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: - формування компетентностей; - розвитку компетентностей; - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:  кадрове забезпечення освітньої діяльності;  навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;  матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;  якість проведення навчальних занять;  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:  оновлення методичної бази освітньої діяльності;  контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;  створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

  Навчальні досягнення здобувачів у 5 класі здійснюються упродовж вересня – адаптаційний період, з жовтня - у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:  розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;  комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);  планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;  рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти: Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності. Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та   взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти та шкалу оцінювання. У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, застосовувати упродовж першого місяця навчання формувальне оцінювання та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від формувального оцінювання до оцінювання за бальною шкалою в при виставленні семестрових та річної оцінки орієнтуватись на оцінки за І і за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику. Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік для 8-9 класів  укладено на основі Освітньої програми Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік для 8-9 класів за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405, (Таблиця 1).

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на: збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем, передбачених навчальною програмою; запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом світоглядне спрямування;  проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

  Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

  Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні інформатики у 5, 6 та 8 класах здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік для 10-11 класів  укладено на основі Освітньої програми Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2024-2025 навчальний рік  для 10-11 класів  за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408, (Таблиця 2) (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

   Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

  Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 Оскільки педагогічний колектив Неньковицького ліцею обрав навчальні програми  «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом В.М. Локтєва та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я.Я., тому в освітній програмі, навчальному плані і класних журналах записують окремі предмети «Фізика» і «Астрономія», розподіляючи навчальний час у такий спосіб: у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту); у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год астрономія (рівень стандарту) (Протокол  від 27.08.2021 р. № 13).

 Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»).

  Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети ;

- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

  Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо. Тому у закладі будуть читатись вибрані учнями предмети "Інформатика" та "Технології" (заяви учнів).

  Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети.

   Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потреб учнів.

   Очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслені у Державному стандарті. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

   Організація навчання в 5-7 класах здійснюється за модельними навчальними програмами, обраними педагогами з переліку запропонованих МОН України, у 8-9 класах здійснюється за новими навчальними програмами 2013 року (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 року № 804 та від 23.10.2017 року № 1407); у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 року № 1407 та від 24.11.2017 року № 1539 та відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо вивчення шкільних дисциплін у 2023-2024 навчальному році від 19.08.2022 р. № 1/9530-22, 22.09.2021 р. № 1/9-482, від 11.08.2020 року № 1/9-430, від 01.07.2019 року № 1/11-5966, від 03.07.2018 року № 1/9-415, від 09.08.2017 року № 1/9-436; від 01.06.2012 року № 1/9 – 426, від 24.05.2013 року, № 1/9 – 368, від 01.07.2014 р. № 1/9 – 343, від 26.06.2015 р. №1/9-305, від 17.08.2016 року № 1/9 – 437, РОІППО від 22.05.2013 р., 2014 р., 2015 р., 2016 р., 2017 р., 2018 р., 2019 р., 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2023 р., 2024 р.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 8-11 класів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 р. № 329 „Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”, учнів 5 – 7 класів відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 р. № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Упровадження національної системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів спричиняє необхідність використання в поточній роботі на уроках тестових завдань різної форми й ступеня складності.        

  Допрофільне та профільне навчання забезпечується курсами за вибором та індивідуальними груповими заняттями з відповідних навчальних предметів.

    Предмети варіативної складової та години на їх вивчення в межах сумарного гранично допустимого навантаження визначено рішенням педради. (Протокол  від 31.08.2022 р. № 10).

Додатковий час на вивчення предметів інваріантної частини у 1- 4 класах:

Додатковий час на вивчення навчальних предметів інваріантної частини у 5-11 класах:

Додатковий час на вивчення курсів за вибором у 8-11 класах:

 Міжгалузеві інтегровані курси:

Індивідуальні групові заняття:

Навчальні заняття в 1-11 класах організовуються за семестровою системою.

Перший семестр розпочинається 2 вересня 2024 року, а закінчується 27 грудня 2024 року. Другий семестр триває з 13 січня 2025 року по 30 травня 2025 року.  

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 26 жовтня 2024 року по 3 листопада 2024 року,

зимові – з 23 грудня 2024 року по 08 січня 2025 року,

весняні – з 24 березня 2025 року по 30 березня 2025 року.

Навчання закінчується у 1-11 класах не пізніше 30 червня 2025 року (для 1 – 11 класів – 175 днів).

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації у 4, 9 та 11 класах (Наказ МОН України від 30 грудня 2014 року № 1547).

Орієнтовна дата вручення документів про освіту для учнів 11 класу - червень 2025 року, для 9 класу – червень 2025 року.

В умовах нового формату освітньої діяльності  в Україні – дистанційної форми навчання в період карантинних заходів та воєнного стану в державі у режимі онлайн і офлайн, учителям рекомендуємо використовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams тощо.

ДОДАТОК

                                                                                            НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                                                                             ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (1-4 КЛАСИ)

                                                                                              НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ

                                                                                               НА 2024-2025 Н.Р.

Директор ліцею                                                                          Людмила ГАВРИЛЮК

                     ДОДАТОК

                                                                                             НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                                                                         ОСНОВНОЇ  ШКОЛИ (5-7 КЛАСИ)

                                                                                              НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ НА 2024-2025 Н.Р.

Директор ліцею                                                                   Людмила ГАВРИЛЮК

ДОДАТОК

                                                                                             НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                                                                         ОСНОВНОЇ  ШКОЛИ (8-9 КЛАСИ)

                                                                                              НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ НА 2024-2025 Н.Р.

Директор ліцею                                                                   Людмила ГАВРИЛЮК

ДОДАТОК

                                                                                             НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                                                                              СТАРШОЇ ШКОЛИ (10-11 КЛАСИ)

                                                                                              НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ                                                                                               НА 2024-2025 Н.Р.

Директор ліцею                                                                       Людмила ГАВРИЛЮК

ДОДАТОК

до навчального плану  Неньковицького ліцею

Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області

щодо програм курсів за вибором

на 2024-2025 навчальний рік

Директор ліцею                                                                          Людмила ГАВРИЛЮК