Схвалено Затверджую

Протокол засідання педагогічної Директор ліцею____________ ради Неньковицького ліцею Григорій МАЛАЙЧУК

27.08.2021 р. № 13 Наказ від 01.09.2021 р. № 168

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЗАРІЧНЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2021-2022 навчальний рік

ЗМІСТ Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації
Розділ 2. Основні напрямки виховного процесу Розділ 3. Опис «моделі» випускника ліцею
Розділ 4. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею
Розділ 5. Освітня програма закладу та її обґрунтування
5.1. Освітня програма початкової освіти
5.1.1. Освітня програма 1-2 класів
5.1.2. Освітня програма 3-4 класів
5.2. Освітня програма базової середньої освіти
5.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна освіта)

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій
Розділ 7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Додатки

Додаток 1 - Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2021-2022 навчальний рік.

Додаток 2 - Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Розділ 1

Призначення ліцею та засіб його реалізації

Призначення ліцею полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону ліцею, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту освітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

- уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

- надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

- надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

- оригінальна організація освітньої діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

- надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

подолання інертності мислення,
перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства, які застосовуються:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для Нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

• активність учнів в освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження учнівського врядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:

- формування в учнів сучасної наукової картини світу;

- виховання працьовитості, любові до природи;

- розвиток в учнів національної самосвідомості;

- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми ліцею здійснюється через три рівні освіти:

- початкова освіта тривалістю чотири роки;

- базова середня освіта тривалістю п’ять років;

- профільна середня освіта тривалістю три роки.

Розділ 2

Виховна робота

Виховна проблемна тема «Формування ключових компетентностей учнів та базових якостей педагога освітнього закладу в умовах НУШ»

Завдання виховання:

- Формування в учнів національної свідомості, патріотизму, любові до свого народу, до України.

- Спрямування на вивчення і цілісне сприйняття історії, культури рідного краю, виховання особистості в умовах розвитку української державності.

- Формування правової культури,виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови і державних символів, забезпечення духовно – моральних принципів.

- Впровадження в суспільну свідомість переваг здорового способу життя, формування соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.

- Формування в учнів екологічної культури, виховання відповідальності та збереження природних багатств.

- Формування в учнів основ естетичної культури, організації дозвілля учнів, пошук його нових форм.

- Задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні, розвиток здатності до самостійного життєвого вибору.

- Активізація роботи учнівського самоврядування, залучення учнів до усвідомленої участі до вирішення проблем класу, ліцею, громади, країни.

- Формування безпечного освітнього середовища , протидія булінгу, насилля.

Основні принципи виховання:

1. Цілеспрямованість виховання. Цей принцип означає, що вся виховна робота має спрямовуватися на досягнення основної мети — виховання всебічно розвиненої особистості, підготовку її до свідомої й активної трудової діяльності. Реалізація його передбачає підпорядкованість усіх заходів загальній меті та нетерпимість до стихійності у вихованні. Знання мети створює перспективу, дає змогу проектувати бажаний рівень вихованості особистості.

2. Зв'язок виховання з життям. Відповідно до цього принципу виховна діяльність закладу освіти має спонукати учнів (студентів) до участі в житті суспільства вже під час навчання, в процесі підготовки до подальшої трудової діяльності. Для цього у виховній роботі використовують краєзнавчий матеріал, систематично знайомлять вихованців із суспільно-політичними подіями в країні, залучають їх до посильної участі в громадське корисній роботі.

3. Єдність свідомості та поведінки у вихованні. Реалізується цей принцип через правильне співвідношення методів формування свідомості та суспільної поведінки, попередження відхилень у свідомості та поведінці особистості, вироблення несприйнятливості до будь-яких негативних впливів, готовності протистояти їм.

4. Виховання в праці. Передбачає усвідомлення учнями (студентами) того, що праця — єдине джерело задоволення матеріальних і духовних потреб людей, фактор всебічного розвитку особистості. Тому сумлінне ставлення до праці є важливою рисою людини. Педагог має прищепити вихованцям нетерпимість до порушень трудової дисципліни, розкрадання народного добра і приватної власності.

5. Комплексний підхід у вихованні. Будь-який систематичний виховний процес передбачає єдність:

— мети, завдань і змісту виховання;

— форм, методів і прийомів виховання;

— виховних впливів закладу освіти, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці;

— виховання і самовиховання.

Принцип комплексності вимагає враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів (студентів), а також постійно коригувати виховні впливи залежно від рівня їх вихованості.

6. Виховання особистості в колективі. Реалізація цього принципу сприяє усвідомленню вихованцями того, що колектив є могутнім засобом виховання і багато рис особистості формуються тільки в колективі. Педагог повинен докладати зусиль для згуртування колективу вихованців, заохочувати їх до участі у самоврядуванні, сприяючи розвитку їх самостійності, самодіяльності, ініціативи та ін.

7. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю вихованців. Необхідність педагогічного керівництва зумовлена незначним (недостатнім) життєвим досвідом вихованців. Водночас виховання творчої особистості можливе за умов її самостійності й творчості, ініціативи й самодіяльності.

8. Поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. В основі його — єдність вимог педагогів до вихованців, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, повага до їхніх поглядів тощо.

9. Індивідуальний підхід до кожного вихованця. Ефективність виховного процесу залежить і від того, наскільки в ньому враховують вікові та індивідуальні особливості особистості. «Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, — вважав К. Упіинський, — якою вона є в дійсності, з усіма її слабкостями, в усій її величі, з усіма її буденними, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами. Тоді тільки буде він спроможний черпати в самій природі людини засоби виховного впливу - а засоби ці величезні».

10. Систематичність, послідовність і наступність у вихованні. Формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки вимагає системи виховних заходів, які застосовують у певній послідовності. Адже позитивних рис особистості не можна сформувати, якщо виховний процес буде випадковим набором епізодичних впливів.

11. Єдність педагогічних вимог закладу освіти, сім'ї і громадськості. Реалізується у постійній взаємодії, взаємному інформуванні учасників виховного процесу про результати виховних впливів.

Досягнення виховної мети є наслідком оптимального поєднання всіх принципів виховання з огляду на умови, в яких відбувається виховний процес. Важливо при цьому забезпечити гармонійну взаємодію універсальних і національних виховних принципів, які у кожного народу мають свої особливості.

Саме на поєднанні загальних і національних принципів виховання вибудовується концепція українського виховання.

Національні принципи виховання. Вони закорінені у виховній традиції народу, тісно пов'язані з його історичною долею і ментальністю. Найпомітніші серед них народність, природовідповідність, культуровідповідність, демократизація, гуманізація, етнізація та ін.

Народність — принцип єдності загальнолюдського і національного. Передбачає національну спрямованість виховання: навчання рідною мовою; формування національної свідомості, прищеплення любові до рідної землі, свого етносу, шанобливого ставлення до його культурної спадщини, національно-етнічної обрядовості інших народів, що населяють країну.

Природовідповідність — урахування багатогранної й цілісної природи людини, її вікових, індивідуальних, анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних та регіональних особливостей.

Культуровідповідність — органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності поколінь.

Гуманізація — створення умов для формування таких якостей молодої людини, як гуманність, щирість, людяність, доброзичливість, милосердя та ін. Передбачає гуманізацію взаємин між вихователями та вихованцями. Згідно із цим принципом першочерговими завданнями навчально-виховного процесу є повага до особистості, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї.

Демократизація — усунення авторитарного стилю виховання, сприйняття особистості вихованця як вищої суспільної цінності, визнання його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності. Педагог має також допомогти дитині глибоко усвідомити взаємозв'язок між ідеалами свободи, правами людини і громадянською відповідальністю.

Етнізація — наповнення виховання національним змістом, що передбачає формування самосвідомості громадянина. Принцип означає створення можливості для всіх молодих людей навчатися рідною мовою, спонукає виховувати в них національну гідність, національну свідомість, почуття етнічної приналежності до свого народу; відтворення в дітях менталітету свого народу, виховання їх як типових носіїв національної культури, продовжувачів справи батьків.

Нові особливості цивілізаційного розвитку (глобалізація, екологічні, мілітарні загрози людству) орієнтують педагогічну думку на осмислення реалій сучасного буття під кутом зору виховання особистості, на обґрунтування відповідних принципів виховання.

Очікувані результати:

-національно-патріотична свідомість,готовність працювати на благо рідної землі;

-позитивне сприйняття людини, світу,життя, бажання творити добро;

-формування значущимості для особистості моральних чеснот,умінь співпрацювати, допомагати один одному, духовне пізнання;

-екологічна культура, дбайлике господарювання,ощадлике і раціональне використання природних багатств;

-позитивне ставлення до себе і оточуючих, бажання працювати над собою, вести здоровий спосіб життя;

-демократизм стосунків, взаємопідтримка,повага,протидія булінгу, вживання наркотичних речовин, алкоголю, тютюну, розуміння їх шкідливого впливу на організм.

ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Неньковицького ліцею

на І семестр 2021-2022 н.р.

Вересень

Формування здорового способу життя, безпека життєвіяльності учнів, профілактики булінгу

«Ми тепер не просто діти – ми тепер всі школярі»

Компетентність: здорове життя: усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного життя людини.

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення до себе (до свого фізичного «Я»), ціннісне ставлення до людей

Проєкт «В твоїх руках щастя»: формування загальнолюдських, особистісних цінностей

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Розробка і затвердження місячного плану роботи, плану проведення бесід	До 01.09.	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення виховних заходів на сайті ліцею	Протягом року	Педагог-організатор
1.3. Проведення громадського огляду умов життя та виховання учнів школи.	Протягом місяця	Класні керівники 1-11 класів Соціальний педагог
1.4. Поновлення та доповнення списків учнів, що потребують особливого контролю протягом року: дітей-сиріт, дітей ПБП, з багатодітних сімей, чорнобильців, інвалідів, з неблагонадійних сімей, дітей девіантної поведінки.	01.09. – 10.09.	Соціальний педагог
1.5. Формування складу Ради профілактики правопорушень та організація її роботи.	01.09. – 10.09.	ЗДВР
1.6. Ознайомлення учнів зі Статутом школи, правилами внутрішнього розпорядку, організація чергування по класах	1.09. – 06.09	Класні керівники
1.7. Організація роботи органів учнівського самоврядування	1.09. – 10.09.	ЗДВР, педагог-організатор Класні керівники
1.8. Затвердження графіків роботи гуртків, чергування вчителів, проведення годин спілкування	Протягом місяця	ЗДВР,
1.9.Формування загону юних волонтерів,пожежників	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.10. Формування загонів: - юні інспектори руху - дружина юних пожежників	1.09. – 10.09.	Класний керівник 5 класу 6 Б кл
1.11. Вивчення особливостей учнів 5-го класу: їх інтересів, здібностей, нахилів, моральних рис характеру.	Протягом місяця.	Психолог Класний керівник 5 кл
1.12. Проведення акції «Озеленення школи».	02.09-10.09.	ЗДВР, Класні керівники
1.13. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи	Протягом місяця	ЗДВР Класні керівники,

1.14. Проведення вступного інструктажу з попередження дитячого травматизму, збереження життя і здоров'я учнів із записом до класного журналу і в журнал інструктажів	Протягом місяця	Класні керівники
ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1. Проведення загальношкільного свята, присвяченого Дню знань. Перший урок присвячений 30-річчю незалжності України	01.09.	ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники
2.2. Тиждень профілактики булінгу ( за окремим планом)	13-18.09	Пракичний психолог Соціальний педпгог Класні керівники
2.3. Олімпійський тиждень (за окремим планом -	20—24.09	Вчитель фізкультури
2.4. Участь у Всеукраїнському дні прибирання	17.09	ЗДВР,класні керівники
2.5. ЗАХОДИ ДО ДНЯ МИРУ -інформаційна хвилина присвячена Всесвітньому Дню миру; -конкурс малюнків на асфальті «Я малюю МИР»; -виставка літератури «Ми – єдині, ми – за мир»	21.09.	ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники Бібліотекар
2.6. Виставка-конкурс «Ходить гарбуз по городу» (Овочеві витівки з овочів, фруктів, природного матеріалу та квітів)	24.09	ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники
2.6. Заходи до Дня партизанської слави: -заочна екскурсія-подорож «Стежками партизанської слави»; -виставка літератури «Пам’ять крізь віки»;	22.09	Вчитель історії Педагог-організатор
2.7. Всесвітній День бібліотек -екскурсія в бібліотеку -акція «Подаруй книзі друге життя»	30.09.	Класні керівники
2.8. Санітарний день	30.09	Класні керівники
2.9. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом місяця	Класні керівники
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Затвердження плану роботи Ради профілактики правопорушень. Проведення засідання.	До 10.09.	ЗДВР
3.2. Поновлення та доповнення списків учнів, що потребують особливого контролю: сиріт, напівсиріт, під опікою, з багатодітних сімей, чорнобильців, інвалідів, з неблагонадійних сімей, групи ризику.	До 06.09.	Соціальний педагог
3.4. Своєчасне виявлення та взяття на облік дітей, які виховуються в неблагонадійних сім’ях, вжиття заходів щодо системної перевірки умов утримання та виховання в них дітей, надання таким дітям допомоги.	Протягом року	ЗДВР, Класні керівники
3.5. Забезпечення зайнятості учнівської молоді у позаурочних заходах та вільний від роботи час.	Протягом року	ЗДВР, Класні керівники
3.6. Оновлення інформаційних стендів, куточків на правову та профілактичну тематику, з пропаганди здорового способу життя.	Протягом місяця	Класні керівники
3.7. Налагодження чіткої взаємодії з дільничним інспектором КМСН з метою своєчасного реагування на всі випадки протиправних дій з боку учнів.	Постійно	ЗДВР
3.8. Заходи із протидії проявів ксенофобії, расової та етнічної дискримінації.	Щоквартально	Класні керівники
3.9. Заходи з попередження дитячого травматизму.	щомісяця	Класні керівники
3.10. Заходи з попередження насильства.булінгу	Щомісяця	Соціальний педагог, практичний прсихологКласні керівники
ІV. Робота з батьками
4.1. Проведення класних батьківських зборів.	Протягом місяця	Класні керівники
4.2. Проведення батьківського всеобучу	Протягом місяця	Класні керівники
4.3. Залучення батьків до участі у загальношкільних, класних, позаурочних заходах тощо.	Протягом року	Класні керівники
4.4. Організація спільної діяльності закладу та сім’ї з учнями, які потребують особливої уваги.	Протягом року	Психолог Класні керівники
4.5. Організація індивідуальних консультації для батьків.	Постійно	Адміністрація, Психолог Класні керівники
4.6. Обрання батьківських комітетів в класах	до 10.09.	Класні керівники
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1. Проведення аналітично-методичної наради з питань планування класними керівниками виховної роботи з учнями на основі аналізу діяльності за 2020/2021 н.р.	До 01.09.	ЗДВР
5.2. Організація роботи МО класних керівників. Узгодження планів роботи МО на 2021-2022 н.р. Проведення засідання.	До 01.09.	ЗДВР, Керівник МО класних керівників
5.3. Ознайомлення учасників освітнього процесу з інструктивними документами, що стосуються виховної роботи.	Постійно	ЗДВР
5.4. Надання методичної допомоги класним керівникам, які мають невеликий досвід роботи.	Постійно	ЗДВР
5.5. Надання допомоги класним керівникам у проведенні виборів активу, організації роботи з класними органами самоврядування, планування та ведення виховної роботи з учнями.	Постійно	ЗДВР
5.6.Надання допомоги в організації роботи: шкільного учнівського самоврядування; шкільного прес-центру; гуртків, секцій, узгодження календарно-тематичних планів їхньої роботи; групи продовженого дня	1.09 – 10.09.	ЗДВР
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведення першого тематичного уроку	1.09.	ЗДВР
6.2. Контроль проведення «Тижня профілактики булінгу»»	Протягом місяця	ЗДВР
6.3. Контроль за організацією роботи шкільних та класних органів учнівського самоврядування.	Постійно	ЗДВР
6.4. Здійснення контролю за охоплення учнів різними напрямами позашкільної освіти.	Постійно	ЗДВР
6.5. Здійснення перевірки, узгодження планів виховної роботи класних керівників 1-11 класів та розкладу роботи гуртків, секцій на І семестр.	До 10.09.	ЗДВР

Жовтень

Національно-патріотичного виховання

«В нас одна Батьківщина – Україна»»

Компетентність: громадянська та соціальна. Усівідомлення змісту понять «Громадянин», «патріот»,» форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в навчанні.

Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і

держави.

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Проєкт «Моя Україна» :національні, громадянські.родинні цінності

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Розробка і затвердження місячного плану роботи	До 01.10.	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення місячника на сайті школи.	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.3Організація заходів благодійної акції до Міжнародного Дня людей похилого віку, тижня військово-патріотичного виховання	До 01.10	ЗДВР, Класні керівники, Педагог-організатор
1.4. Організація роботи загону «Турбота» (допомога ветеранам, вчителям-пенсіонерам, самотнім лю	Постійно	ЗДВР, Класні керівники
1.5. Організація і проведення заходів під час осінніх канікул (за окремим планом).	з 23.10 по 31.10	ЗДВР, Класні керівники
1.7. Проведення інструктажу з попередження дитячого травматизму, збереження життя і здоров'я учнів під час шкільних канікул із записом до класного журналу.	до 22.10	Класні керівники
1.8. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи.	Постійно	Адміністрація, Класні керівники
1.9. Проведення операції «Учнівський щоденник»».	Постійно	Адміністрація Члени учнівського врядування
ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1. Свято до дня учителя	01.10	ЗДВР Педагог-організатор
2.2. Акція «Милосердя» до дня людей похилого віку «	Протягом першого тижня	Класні керівники Педагог-організатор Учнівське самоврядування
2.3. Тиждень військово-патріотичного виховання (за окремим планом)	11-15.10	ЗДВР, вчитель захисту України, педагог-організатор. Класні керівники
2.4.Тиждень безпеки школяра	18-22.10	ЗДВР Педпгог-організатор, класні керівники
2.5Тиждень трудового навчання (за окремим планом)	04-10-08.10	Нікитюк Н.В.
2.6. 78-а річниця звільнення України від німецько-фашистських загарбників (за окремим планом)	до 28.10	ЗДВР,вчитель історії Класні керівники
2.7. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом місяця	Класні керівники 1 – 11 класів
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Проведення засідання ради профілактики правопорушень.	13.10	ЗДВР
3.2. Проведення консультацій для учнів та батьків з правових питань.	Постійно	Адміністрація, психолог
3.3. Бесіди до дня боротьби з торгівлею людьми	15.10	Соціальний педагог Класні керівники
3.5. Проведення шкільного конкурсу серед учнів на кращий зразок інформаційно-просвітницького матеріалу з пропагування переваги здорового способу життя (листівки, плакати, літературні твори тощо).	До 20.10.	ЗДВР, Класні керівники
ІV. Робота з батьками
4.1. Проведення заняття батьківського всеобучу: «Екологічне виховання дітей у сім’ї»	22.10.	Класний керівник 3 А класу Насвєт Г.І.
4.2. Консультації для молодих батьків «Психологічні і вікові особливості дитини».	Постійно	Психолог
4.3. Індивідуальні співбесіди з батьками щодо запобігання дитячому травматизму.	Постійно	Класні керівники
4.4. Індивідуальні співбесіди з батьками тих учнів, що мають труднощі у вихованні.	Постійно	Класні керівники
4.5. Засідання голів класних батьківських комітетів	27.10	Адміністрація
V. Організаційно-методична робота з педагогами

VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведенням тижнів військово-патріотичного виховання,безпеки школяра	Протягом місяця	ЗДВР
6.2. Контроль за веденням учнями щоденників	Протягом місяця	ЗДВР
6.3. Контроль виконання плану виховних заходів з дітьми та учнівською молоддю під час осінніх канікул	До 01.11	ЗДВР
6.6. Контроль за проведенням батьківських зборів, дієвості їх тематики. -відвідування учнями школи.	Постійно	ЗДВР

Листопад

Морально-етичне виховання

«НЕМАЄ ВИЩОЇ СВЯТИНІ, ЯК ЧИСТЕ СЯЙВО ДОБРОТИ»

Компетентність: спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами

толерантне ставлення до представників різних народів і культур

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення до людей, ціннісне ставлення до себе (до психологічного «Я»).

Проєкт «В твоїх руках щастя»: загальнолюдські , особисті, духовні цінності

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Розробка і затвердження місячного плану роботи	До 01.11.	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення Місячника на сайті школи.	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.3 Оганізація роботи з вивчення системи роботи класного керівника	Протягом місяця	ЗДВР

1.5. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи.	Постійно	Адміністрація, Класні керівники
1.6. Проведення операції «Зовнішній вигляд учнів».	Постійно	ЗДВР, Члени учнівського самоврядування
ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1. День писемності та мови (заокремим планом)	09.11	Вчителі української мови
2.2. Тиждень толерантності – кольоровий тиждень: (за окремим планом)	15.11-19.11	Соціально-психологічна служба Класні керівники
2.3. Заходи до Дня Гідності та Свободи: -Уроки мужності -Зустрічі з учасниками АТО -перегляд відеофільмів	21.11	Вчитель історії Класні керівники
2.4. Заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій (за окремим планом) -Всеукраїнська акція «Засвіти свічку»	26.11	ЗДВР Педагог-організатор, бібліотекар Класні керівники
2.5 Тиждень інформатики	15.11-19.11	Максимчук С.С.
2.6 Тиждень астрономії	22.11-26.11	Когаль С.П.
2.7 Тиждень історії	29.11-03.12	Вч. історії
Класні години згідно планів класних керівників	Протягом місяця	Класні керівники
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Проведення засідання ради профілактики правопорушень серед учнівської молоді з питань проведення місячника, затвердження плану його проведення.	10.11	ЗДВР
3.2. Проведення консультацій для учнів та батьків з правових питань «День питань і відповідей».	Протягом місяця	Адміністрація, Класні керівники
3.3. Зустріч з дільничним інспектором КМСД та представниками правоохоронних органів.	В рамках місячника	ЗДВР Класні керівники 5-10 класів
3.4. Рейди-перевірки: випадків куріння на території школи; дотримання єдиних шкільних правил та обов'язків учнів; зайнятості у вечірній час	Постійно	ЗДВР Кл. керівники Педагог-організатор Соціально-психологічна служба
ІV. Робота з батьками
4.1. Проведення батьківських зборів.	Протягом місяця	Кл. кері вники
4.2. Проведення спільних класних годин для учнів та батьків.	Протягом місяця	Класні керівники
4.3. Проведення заняття батьківського всеобучу	Протягом місяця	Кл.керівники за графіком
4.5. Індивідуальні співбесіди з батьками тих учнів, що мають схильність до правопорушень.	Постійно	Адміністрація, Класні керівники
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1. Взаємовідвідування позакласних заходів з метою обміну досвідом роботи, поширення передового педагогічного досвіду, надання допомоги в роботі.	Протягом місяця	ЗДВР
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведення тижня толерантності	Протягом тижня	ЗДВР
6.2. Вивчення системи виховної роботи класного керівника Мінько В.П.	Листопад- березень	ЗДВР
6.3. Посилення контролю за додержанням педагогічними працівниками вимог законодавства щодо забезпечення захисту дітей від будь-яких форм фізичного чи психічного насильства над дітьми.	Постійно	ЗДВР

Грудень

Правових знань, правової пропаганди і превентивного виховання

«ВЕЛИКИЙ ДІМ – ДЕРЖАВА, ЛАД У НЬОМУ – ЗАКОН»

Компетентність: загальнокультурна грамотність

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави, до людей, самого себе, національні

Проєкти «Моя Україна», «В твоїх руках щастя»: громадянські, загальнолюдські. особистісні

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Розробка і затвердження місячного плану роботи	До 01.12	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення місячника на сайті школи.	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.3 Організація заходів до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Дня інваліда, тижня правових знань	Протягом місяця	ЗДВР

1.5. Засідання шкільного учнівського самоврядування з питань: проведення новорічно-різдвяних свят;	03.12.	ЗДВР Педагог-організатор
1.6. Організація свята до Дня святого Миколая	17.12	ЗДВР Кл.керівник 4 кл, педагог-організатор
1.8. Краще новорічне оформлення класної кімнати	До 24.12	Класні керівники 1- 11 класів
1.9. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи.	Постійно	ЗДВР Класні керівники
1.8. Проведення операції «Чистий клас».	Постійно	Адміністрація, Класні керівники, Члени учнівського самоврядування
1.9. Проведення цільового інструктажу з учнями перед участю у новорічних заходах .	28.12.	Класні керівники
1.10. Проведення інструктажу з попередження дитячого травматизму, збереження життя і здоров'я учнів під час шкільних канікул із записом до класного журналу.	28.12	Класні керівники

ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1.Заходи до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом (за окремим планом)	01.12	Вчитель біології Педагог-організатор Класні керівники 9 – 11клас
2.2.Заходи до Міжнародного дня інвалідів (за окремим планом)	03.12.	ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники
2.3. Всеукраїнський день добрих справ «Щедрий вівторок»	07.12	Педагог-організатор Класні керівники 1 – 11клас
2.3. Фоточелендж «Фото з хусткою»	07.12	Педагог-організатор Класні керівники 1 – 11 класів
2.3. Тиждень права (за окремим планом) - Всеукраїнський урок «Права людини» -Проведення шкільного конкурсу-виставки плакатів та малюнків «Світ моїх прав» - Книжкова виставка «Калейдоскоп правових знань»	6.12 – 10.12	Вчитель правознавства Педагог-організатор Бібліотекар Класні керівники
2.4. Участь у Всеукраїнській акції «16 днів проти насилля» (за окремим планом)	25.11 – 10.12	Педагог-організатор Класні керівники
2.5. День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -Інформаційні хвилини -Класні години	14.12	Класні керівники 1- 11 класи
2.6. Свято до Дня святого Миколая»	17.12	Педагог-організатор Класні керівники1-4 класів
2.7. Проведення новорічних свят для учнів 1-11 класів (за окремим розкладом).	23.12 – 30.12	Класні керівники
2.8. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом місяця	Класні керівники
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Проведення засідання ради профілактики правопорушень.	08.12.	ЗДВР
3.2. Проведення консультацій для учнів та батьків з правових питань.	Постійно	Адміністрація, Класні керівники
3.3. Контроль за якістю проведення заходів з правового виховання	Постійно	ЗДВР
Бесіда «Профілактика травматизму під час новорічних свят»
3.4 Батьківський всеобуч	Протягом місяця	Класні керівники
3.5. Організація зайнятість учнів «проблемного» контингенту під час зимових канікул.	30.12-10.01	ЗДВР, Класні керівники
ІV. Робота з батьками
4.1. Бесіди з батьками дітей девіантної поведінки про запобігання бездоглядності учнів під час канікул	23.12.	Класні керівники
4.2.Батьківські збори за планами кл. керівників	27.12	Класні керівники
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1. Педрада: «Антибулінг: застосування медіації в ході розв’язання конфліктів у шкільному середовищі»	28.12.	ЗДВР Класні керівники
5.2. Нарада класних керівників: про організацію новорічних заходів; про планування роботи з дітьми під час зимових канікул.	13.12.	ЗДВР
5.3. Підведення підсумків роботи за І семестр МО класних керівників, корекція плану на другий семестр.	06.01	ЗДВР
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведення тижня правових знань	Протягом місяця	ЗДВР
6.2. Контроль стану роботи з профілактики жорстокості та насильства в дитячому середовищі.	Протягом місяця	ЗДВР
6.3. Складання плану виховних заходів з дітьми та учнівською молоддю під час зимових канікул спільно з органами учнівського самоврядування.	20.12	ЗДВР
6.4. Контроль за роботою гуртків, групи продовженого дня.	Постійно	ЗДВР
6.5. Контроль за підготовкою та проведенням новорічних свят і дотримання правил ОП і ТБ.	17.12-28.12	Адміністрація
6.6. Відвідування годин класних керівників, виховних заходів з метою вивчення педагогічного досвіду	Протягом місяця	ЗДВР

ІІ семестр 2021-2022 н.р.

Січень

Громадянського виховання

«ЩОБ МИ ЖИЛИ ІЗ КРИЛАМИ ЗОРІ, І БЕРЕГЛИ У СЕРЦІ БАТЬКІВЩИНУ!»

Компетентність: ініціативність і підприємливість, комунікативна, спілкування державною мовою.

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення особистості до держави і народу, ціннісне ставлення до праці.

Проєкт «Моя Батьківщина»: громадянські цінності

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Організація і проведення заходів під час шкільних зимових канікул (за окремим планом)	02.01.-06.01.	ЗДВР, педагог-організатор,класні керівники
1.2. Розробка і затвердження місячного виховного плану	До 10.01.	ЗДВР
1.3. Висвітлення проведення місячника на сайті закладу	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.4. Корекція плану роботи учнівського врядування. Проведення засідання.	До 14.01.	ЗДВР Педагог-організатор
1.6. Організація роботи гуртків.	До 14.01.	ЗДВР
1.7. Здійснення контролю за відвідуванням учнями закладу	Постійно	ЗДВР, класні керівники, самоврядування
1.8. Навчання голів активу	Постійно	ЗДВР
1.9. Проведення операції «Зовнішній вигляд учнів».	Постійно	ЗДВР учнівське самоврядування
1.10. Екологічна акція «Годівничка»	Грудень-березень	Класні керівники, вчитель біології
1.11. Загальні збори учнівського врядування (Звіти класів про проведену роботу протягом І семестру)	17.01.	ЗДВР, педагог організатор, старости класів, голова ради ліцею
ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1. В дні зимових канікул взяти участь у заходах на території громади	1-14.01	ЗДВР
2.2. Конкурс –колядок ,щедрівок	7-14.01	Педагог-організатор Кл. керівники
2.3.	21.01	Учнівське врядування
2.4. Заходи до Дня Соборності України: (за окремим планом)	22.01.	Педагог-організатор Класні керівники бібліотекар
2.5. Заходах до дня пам’яті подій під Крутами та Голокосту	До 28.01	Вчитель історії Класні керівники бібліотекар
2.6. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом місяця	Класні керівники
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Затвердження плану роботи Ради профілактики правопорушень на ІІ семестр. Проведення засідання.	До 19.01.	ЗДВР
3.2. Поновлення та доповнення списків учнів, що потребують особливого контролю: сиріт, напівсиріт, під опікою, з багатодітних сімей, чорнобильців, інвалідів, з неблагонадійних сімей, групи ризику.	До 17.01.	ЗДВР, соціальний педагог. класні керівники 1-11 класів
3.3. Проведення класних годин з громадянського виховання	Протягом місяця	Класні керівники
3.4. Забезпечення участі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів у шкільних гуртках та позашкільних закладів.	Постійно	ЗДВР, класні керівники
ІV. Робота з батьками
4.1. Проведення заняття батьківського всеобучу, батьківських зборів за планами кл. керівників	Протягом місяця	Класні керівники
4.2. Проведення роз’яснювальної роботи з батьками щодо подальшого навчання учнів 9-го класу.	Протягом семестру	Класний керівник 9 класу
4.3. Засідання батьківських комітетів класів.	Протягом місяця	Класні керівники 1-11 класів
4.4. Індивідуальні співбесіди з батьками з питань запобігання неуспішності, пропусків занять без поважних причин, запобігання шкідливим звичкам.	Протягом місяця	ЗДВР, Класні керівники 1-11 класів
4.5. Індивідуальні бесіди з батьками учнів схильних до агресії.	Протягом місяця	ЗДВР, Класні керівники 1-11 класів
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1. Організація роботи МО класних керівників. Узгодження планів роботи МО на ІІ семестр. Проведення засідання.	До 17.01.	ЗДВР, Педагог-організатор, класні керівники.
5.3. Складання розкладу проведення годин класних керівників на ІІ семестр.	До 14.01.	ЗДВР, класні керівники 1-11 класів
5.4. Здійснення перевірки, узгодження планів виховної роботи класних керівників 1-11 класів та календарно-тематичних планів і розкладу роботи гуртків, секцій на ІІ семестр.	До 14.01.	ЗДВР
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведення Місячника громадянського виховання	Протягом місяця	ЗДВР
6.2. Відвідування занять гуртків з метою надання методичної допомоги.	Протягом місяця	ЗДВР
6.3. Вивчення системи роботи класних керівників, що атестуються.	Постійно	Адміністрація школи
6.4. Контроль за проведенням батьківських зборів, дієвості їх тематики.	Постійно	ЗДВР

Лютий

Сприяння творчому та інтелектуальному розвитку особистості

«МОЇ ЗНАННЯ – МОЄ МАЙБУТНЄ»

Компетентність: уміння вчитися впродовж життя; інформаційно-цифрова компетентність, математична компетентність, спілкування іноземними мовами, спілкування державною мовою

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення до праці, ціннісне ставлення до свого соціального «Я».

Проєкт «В твоїх руках щастя»:виховання особистісних і духовних цінностей

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
Розробка і затвердження місячногоплану виховної роботи	До 01.02.	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення місячника на сайті школи.	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.3. Організація виховних заходів до декади етикету	28.01	ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники
1.5. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи.	Постійно	ЗДВР, класні керівники 1-11 класів
1.6 Проведення акції « Наш-клас найчистіший»	Декада етикету	Класні керівники Педагог-організатор

ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1.Заходи до Дня водно-болотніх осіб( за окремим планом)	03.02.	Вчитель географії Класні керівники
2.2. Заходах до дня Св. Валентина: (за планами класних керівників)	14.02.	Класні керівники педагог-організатор
2.3. Класні години з виховання особистих інтелектуальних та творчих цінностей	Протягом місяця	Класні керівники
2.4. Заходи на вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності	20.02	Педагог-організатор класні керівники
2.4. Участь у заходах до Міжнародного дня рідної мови за окремим планом	21.02.	Педагог-організатор Вчителі укр.мови
2.5. Тиждень психології		Соціальний педагог Практичнийпсихолог
2.6 Заходи до дня воїна-афганця (за окремим планом	15.02	Педагог-організатор, класні керівники
2.7 Декада етикету (за окремим планом)	18-28.02	ЗДВР, педагог-організатор, класні керівники
2.7. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом тижня	Класні керівники
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Проведення виховних годин	Протягом місяця	Класні керівники
3.2. Індивідуаль ібесіди з учнями, які порушують дисципліну.	Протягом місяця	Класні керівники
ІV. Робота з батьками
4.1. Проведення батьківського всеобучу, батьківських зборів за планами класних керівників	Протягом місяця	Класні керівник
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1. Допомога молодим класним керівникам	Постійно	ЗДВР
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведення декади етикету, заходів до Дня Свободи	Протягом місяця	ЗДВР
6.2. Вивчення системи роботи класних керівників.	Постійно	ЗДВР
6.3. Контроль за проведенням батьківських зборів, дієвості їх тематики.	Постійно	ЗДВР

Березень

Художньо-естетичного виховання

«СИМФОНІЯ КРАСИ І ПОЧУТТІВ»

Компетентність: загальнокультурна грамотність, обізнаність і здатність до самовираження в сфері культури

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення до мистецтва

Проєкт «В твоїх руках щастя»:духовні цінності

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Розробка і затвердження місячного плану виховної роботи	До 02.03.	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення Місячника на сайті школи.	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.3. Організація заходів до Міжнародного жіночого дня; Шевченківських днів	До 01.03.	ЗДВ Педагог-організатор Учнівське врядування
1.4. Складання плану виховних заходів з дітьми та учнівською молоддю під час весняних канікул.	До 18.03.	ЗДВР. Класнікерівники
1.5. Проведення інструктажу з попередження дитячого травматизму, збереження життя і здоров'я учнів під час шкільних канікул із записом до класного журналу.	До 18.03.	Класні керівники 1-11 класів
1.6. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи.	Постійно	ЗДВР. класні керівники 1-11 класів
1.8. Проведення операції «Зовнішній вигляд учня».	Протягом місяця	Класні керівники члени учнівського самоврядування школи
ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1. Заходи до Міжнародного дня жінок (за планами класних керівників)	06-08.03.	Класні керівники Педпгог-організатор
2.2.Заходи до шевченківських днів за окремим планом	09.03.	Вчителі укр. літератури Педагог-організатор Класні керівники
2.3.Тиждень педмайстерності класних керівників за окремим планом)	Третій тиждень березня	ЗДВР Класні керівники
2.4. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом місяця	Класні керівники
2.5 Тиждень книги (за окремим планом)	Останній тиждень березня	Бібліотекар Класні керівники
2.6 Заходи до Вснсвітнього дня води)	20.03	Вчитель географії Класні керівники Педагог-організатор
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Проведення засідання Ради профілактики правопорушень.		ЗДВР, члени ради профілактики
3.2.Проведення батьківськоговсеобучу «Законодавстко про домашнє насилля»»	19.03	ЗДВР
ІV. Робота з батьками
Проведення батьківського всеобучу за планами класних керівників	Березень	Класні керівники
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1.Взаємовідвідуванняпозакласних заходів з метою обмін досвідом роботи, поширення передового педагогічного досвіду, надання допомоги в роботі.	Протягом місяця	ЗДВР,
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведення тижня педмайстерності класних керівників	Протягом місяця	ЗДВР
6.2. Контроль виконання плану виховних заходів з дітьми та учнівською молоддю під час шкільних весняних канікул.	Протягом шкільних весняних канікул	ЗДВР
6.3. Вивчення системи роботи класних керівників	Постійно	Адміністрація школи
6.4. Контроль за проведенням батьківського всеобучу	Постійно	ЗДВР

Квітень

Екологічного виховання

«ГОЛОС РІДНОЇ ПРИРОДИ РОЗУМІТИ СЕРЦЕМ ВЧИСЯ»

Компетентність: екологічна грамотність, компетентності у природничих науках і технологіях.

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення до природи.

Проєкт «Жива планета»:екологічні цінності

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Розробка і затвердженнямісячного плану виховної роботи	До 01.04.	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення місячника на сайті школи.	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.3. Організація заходів до Всесвітнього Дня здоров’я;тижня екології,акцій до Дня довкілля;	До05.04.	ЗДВР Педагог-організатор, класні керівники
1.4. Долучення до проведення Всесвітнього дня здоров'я за окремим планом	До 06.04	ЗДВР, класні керівники 1-11 класів
1.5. Організація тижня екології,Дня довкілля	До 07.04	ЗДВР, класні керівники, педагог-організатор
1.6. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи.	Постійно	ЗДВР, класні керівники 1-11 класів
1.8. Проведення операції «Стан збереження меблів».	Протягом місяця	Класні керівники Педагог-організатор
ІІ. Пізнавальна діяльність
2.1.Заходи до Всесвітнього дня здоров’я	07.04	Вчителі фізичного виховання
2.2. Заходи до Дня довкілля (за окремим планом)	16.04.	ЗДВР, класні керівники 1-11 класів
2.3. Виставка Великодніх композицій «Писанки святкові, різнокольорові. Ми їх розписали, вам подарували»	21.04	Нікитюк Н.В. Класні керівники
2.4.Заходах до дня Чорнобильської трагедії: (за планами класних керівників)	26.04.	Педагог-організатор Класні керівники
2.5. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом місяця	Класні керівники
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Проведення засідання Ради профілактики правопорушень.	13.04	ЗДВР, члени ради профілактики
3.2. Проведення класних годин з правового виховання на тему «Права. Обовязки. Закон».	Протягом місяця	Класні керівники
IV Робота з батьками
4.1. Засідання батьківського всеобучу «Екологічне виховання»	Квітень	Класні керівники
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1. Проведення наради зкласними керівниками по проведенню в травні місячника з виховання родинних цінностей	До 03.05	ЗДВР
5.2 Підготовка до засідання МОКК	Протягом місяця	ЗДВР Класні керівники
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Контроль проведення тижня екології. Дня довкілля. Заходів до Дня аваріх на ЧАЕС	Протягом місяця	ЗДВР
6.2. Контроль за роботою гуртків	Постійно	ЗДВР

Травень-червень

Родинне виховання

«РОДЕ НАШ КРАСНИЙ, РОДЕ НАШ ПРЕКРАСНИЙ»

Компетентність: соціальна та громадянська

Основний зміст виховання: ціннісне ставлення до людей, ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Проєкт «Моя Україна»: родинні цінності, загальнолюдські, громадянські

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
І. Організаційно-виховна робота
1.1. Розробка і затвердження місячного плану виховної роботи	До 03.05.	ЗДВР
1.2. Висвітлення проведення місячника на сайті школи.	Протягом місяця	Педагог-організатор
1.3. Організація заходів, акцій до Дня примирення, Дня матері, ДНЯ Європи, тижня безпеки школяра, останнтого дзвоника, випускного вечора, Дня захисту дітей	До06.05	ЗДВР, педагог-організатор
1.4. Здійснення контролю за відвідуванням учнями школи.	Постійно	ЗДВР, класні керівники 1-11 класів
1.5. Навчання голів активу.	Постійно	ЗДВР Педагог-організатор
1.6. Цільовий інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності під час літнього відпочинку.	ІV тиждень	Класні керівники
ІІ. Пізнавальна діяльність
2.Заходи до Дня пам’яті та примирення (за окремим планом)	06.05.	ЗДВР Педагог-організатор класні керівники бібліотека
2.2. Привітання до Дня матері	13.05	Педагог-організатор Класні керівники
2.3. Заходи до Дня Європи (за окремим планом)	20.05	Вчитель географіїКласні керівники
2.4. Тиждень безпеки дитини за окремим планом	23.05.- 27.05.	ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники
2.5. День української вишиванки Флеш моб	19.05	ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники
2.6. Класні години згідно планів класних керівників	Протягом тижня	Класні керівники
2.7 Заходи до Міжнародного дня захисту дітей (за окремим планом)	01.06	ЗДВР Класні керівники
2.7 Свято останнього дзвоника		ЗДВР Педагог-організатор Класні керівники
ІІІ. Правова освіта. Профілактика правопорушень
3.1. Проведення засідання Ради профілактики правопорушень.	11.05	ЗДВР, члени ради профілактики
3.2. Проведення класних годин з правового виховання на тему «Безвідповідальність та наслідки».	Протягом місяця	Класні керівники
ІV. Робота з батьками
4.1.Засідання батьківського всеобучу» Сімейне виховання «»	Травень	Класні керівники
4.2. Індивідуальна робота з батьками учнів з питань оздоровлення школярів та підготовки до нового навчального року.	Протягом оздоровчої кампанії	Класні керівники
V. Організаційно-методична робота з педагогами
5.1. Проведення засідання МО класних керівників на тему: «Аналіз роботи ШМО за 2021-2022 н.р. та визначення напрямів роботи на наступний навчальний рік».	ІV тиждень	ЗДВР, голова МО класних керівників
5.2. Проведення консультацій для класних керівників з планування роботи на новий навчальний рік.	Протягом місяця	ЗДВР
VІ. Управління виховною роботою, контрольно-аналітична діяльність
6.1. Аналіз виховної роботи	Останній тиждень місяця	ЗДВР, класні керівники
6.2 Підсумки вивчення системи роботи класного керівника Мінько В.П.	4 тиждень травня	ЗДВР
6.2. Контроль проведення тижня безпеки дорожнього руху, заходів до дня матері. Дня Примиренн, дня Європи,Дня захисту дітей	Протягом місяця	ЗДВР

Розділ 3

Опис "моделі" випускника ліцею

Випускник Нової української школи– це особистість, патріот та інноватор.

Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою українською школою і педагогічною радою школи, належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник закладу має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

- випускник закладу добре проінформована особистість;

- прагне до самоосвіти та вдосконалення;

- готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

- є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

- свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

- мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів, успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 4

Цілі та задачі освітнього процесу ліцею

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем закладу в освітньому просторі району. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.

7. Проведення атестації та сертифікації педагогів.

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази закладу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- урок формування компетентностей;

- урок розвитку компетентностей;

- урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- урок корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо.

Розділ 5

Освітня програма закладу та її обґрунтування

5.1. Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

5.1.1. Освітня програма 1-2 класів

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженої наказом МОН України від 21.03.2018 № 268, відповідно до наказу МОН України "Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти" від 08.10.2019 року № 1272. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

- математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

- природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;

- технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

- інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

- соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

- громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

- мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

- фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Математична освітня галузь реалізуеться через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».

Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:

громадянська та історична – 0, 5 години;

соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години;

природнича – 2 години.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу),

мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво».

Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

5.1.2. Освітня програма 3-4 класів

Освітню програму для 3-4 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, відповідно до наказу МОН України "Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти" від 08.10.2019 року № 1273. У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних

компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов

навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і

фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для них тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).

Формувальне оцінювання здійснюється через:

педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розумінняучнями навчального матеріалу.

Результати формувального оцінювання відображаються в оціннихсудженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.

В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки.

У журнал та свідоцтві досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального року.

У свідоцтві досягнень має бути розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.

Наскрізні уміння позначаються словами:

“має значні успіхи”;
“демонструє помітний прогрес”;
“досягає результату за допомогою дорослих”;
“потребує значної уваги і допомоги”.

Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо.

Також вчитель може сам визначати графічні позначки для заповнення свідоцтва.

Заповнене свідоцтво підписує вчитель та батьки. Його оригінал надають батькам, а завірена копія зберігається в особових справах учнів у закладі.

Підсумкове оцінювання здійснюється у 1-2 класах із застосуванням вербальної характеристики особистих досягнень, а його результати фіксуються тільки у свідоцтві досягнень.

У 3-4 класах підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою. Результати навчання зазначаються на окремих сторінках зведеного обліку результатів навчання згідно з характеристиками результатів навчання, визначених у свідоцтві досягнень за рівнями, використовуючи такі позначення:

П - початковий рівень;

С - середній рівень;

Д - достатній рівень;

В - високий рівень.

За рівнями оцінюється кожне загальне уміння учня, набуте з певного навчального предмета/інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Мовно-літературна освітня галузь в 3-4 класах реалізується через навчальні предмети «Українська мова» та «Літературне читання».

Математична освітня галузь реалізуеться через предмет «Математика».

Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:

громадянська та історична – 0, 5 години;

соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години;

природнича – 2 години.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика»,

мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво».

Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».

5.2. Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою.

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

- збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем, передбачених навчальною програмою;

- запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом світоглядне спрямування;

- проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались. .

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Очікувані результати
1	Спілкування державною мовою	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. *Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:*математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проєктах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (німецька)", «Зарубіжна література».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах.

Досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), передбачені Державним стандартом.

5.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна середня освіта)

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня" від 20.04.2018 року № 408.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для
10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі –навчальний план).

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика», «Астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3), що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід ураховувати, що:

профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. *Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:*математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проєктах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу проводиться на основі лекцій, конференцій, екскурсій і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, вона менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються навеб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми закладу освіти, цей заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Розділ 6

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

-перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

Розділ 7

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм ліцею на 2021-2022 навчальний рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додатки).

ДОДАТОК 1

Схвалено Затверджую

Протокол засідання педагогічної Директор ліцею____________ ради Неньковицького ліцею Григорій МАЛАЙЧУК

27.08.2021 р. № 13 Наказ від 01.09.2021 р. № 168

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ

ЗАРІЧНЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2021-2022 навчальний рік

Пояснювальна записка (1-11 кл.)

Неньковицький ліцей Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області.

Мережа класів:

1 клас – 10 учнів

2 клас – 18 учнів

3 клас – 17 учнів

4 клас – 13 учнів

5 клас – 18 учнів

6 клас – 5 учнів

7 клас – 14 учнів

8 клас – 15 учнів

9 клас – 13 учнів

10 клас – 8 учнів

11 клас – 17 учнів.

Всього здобувачів початкової, базової та повної загальної середньої освіти у закладі: 148, з них: у 1-4 класах – 58 здобувачів початкової освіти, у 5-9 класах – 65 здобувачів базової освіти, у 10-11 класах – 25 здобувачів повної загальної середньої освіти.

Профільне навчання: 10-11 клас – суспільно-гуманітарний напрям, правовий профіль.

Навчальний план реалізується в режимі п”ятиденного навчання. Мова навчання – українська.

Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2021-2022 навчальний рік для 1-2, 3-4 класів укладено на основі Освітньої програми Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2021-2022 навчальний рік для 1-4 класів за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018, відповідно до наказу МОН України від 21.03.2018 року № 268 (Таблиця 1), наказу МОН України "Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти" від 08.10.2019 року № 1272, наказу МОН України "Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти" від 08.10.2019 року № 1273.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли - 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 1-2, 3-4 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту освітня програма - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проєктів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Це послідовність викладання навчального матеріалу, обсяг його вивчення, наявність додаткових компонентів змісту або використання оригінальних форм, методів і засобів навчання. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програма інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 класах - формувальному та підсумковому.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2021-2022 навчальний рік для 5-9 класів укладено на основі Освітньої програми Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2021-2022 навчальний рік для 5-9 класів за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405, (Таблиця 1).

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на: збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем, передбачених навчальною програмою; запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом світоглядне спрямування; проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Навчальний план Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2021-2022 навчальний рік для 10-11 класів укладено на основі Освітньої програми Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області на 2021-2022 навчальний рік для 10-11 класів за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408, (Таблиця 2) (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Оскільки педагогічний колектив Неньковицької ЗОШ І-ІІІ ст. обрав навчальні програми «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом В.М. Локтєва та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я.Я., тому в освітній програмі, навчальному плані і класних журналах записують окремі предмети «Фізика» і «Астрономія», розподіляючи навчальний час у такий спосіб: у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту); у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год астрономія (рівень стандарту) (Протокол від 27.08.2021 р. № 13).

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»).

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети ;

- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо.

Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потреб учнів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслені у Державному стандарті. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Організація навчання в 5-9 класах здійснюється за новими навчальними програмами 2013 року (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 року № 804 та від 23.10.2017 року № 1407); у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 року № 1407 та від 24.11.2017 року № 1539 та відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо вивчення шкільних дисциплін у 2020-2021 навчальному році від 11.08.2020 року № 1/9-430, від 01.07.2019 року № 1/11-5966, від 03.07.2018 року № 1/9-415, від 09.08.2017 року № 1/9-436; від 01.06.2012 року № 1/9 – 426, від 24.05.2013 року, № 1/9 – 368, від 01.07.2014 р. № 1/9 – 343, від 26.06.2015 р. №1/9-305, від 17.08.2016 року № 1/9 – 437, РОІППО від 22.05.2013 р., 2014 р., 2015 р., 2016 р., 2017 р., 2018 р., 2019 р., 2020 р., 2021 р.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 р. № 329 „Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Упровадження національної системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів спричиняє необхідність використання в поточній роботі на уроках тестових завдань різної форми й ступеня складності.

Допрофільне та профільне навчання забезпечується курсами за вибором та індивідуальними груповими заняттями з відповідних навчальних предметів.

Предмети варіативної складової та години на їх вивчення в межах сумарного гранично допустимого навантаження визначено рішенням педради. (Протокол від 27.08.2021 р. № 13).

Додатковий час на вивчення предметів інваріантної частини у 1- 4 класах:

№	Прізвище, ініціали вчителя	Навчальний предмет	Кількість годин	Клас	Пр.
1.	Мінько В.П.	Українська мова	1	3
2.	Жолондієвська Ю.П.	Українська мова	1	4
3.	Бай А.П.	Українська мова	1	1
4.	Чудинович І.І.	Українська мова	1	2

Додатковий час на вивчення навчальних предметів інваріантної частини у 5-11 класах:

№	Прізвище, ініціали вчителя	Предмет	Кількість годин	Клас	Примітка
1.	Крилович Н.М.	Історія України	0,5	5
2.	Крилович Н.М.	Правознавство	3	10
4.	Гаврилович В.Л.	Німецька мова	1	10
5.	Крилович Н.М.	Історія України	0,5	10
6.	Мовчун В.Д.	Німецька мова	1	11
7.	Крилович Н.М.	Правознавство	3	11

Додатковий час на вивчення курсів за вибором у 5-11 класах:

№	Прізвище, ініціали вчителя	Вид заняття	Предмет	Кількість годин	Клас	Примітка
1.	Малайчук Г.Ф.	Курс за вибором	Історія рідного краю	1	5
2.	Вознюк Н.І.	Курс за вибором	Основи християнської етики	1	5
3.	Мовчун О.Я.	Курс за вибором	Українознавство	0,5	5
4.	Малайчук Г.Ф.	Курс за вибором	Історія рідного краю	1	6
5.	Вознюк Н.І.	Курс за вибором	Основи християнської етики	1	6
6.	Мовчун О.Я.	Курс за вибором	Українознавство	0,5	6
7.	Малайчук Г.Ф.	Курс за вибором	Історія рідного краю	1	7
8.	Вознюк Н.І.	Курс за вибором	Основи християнської етики	1	7
9.	Малайчук Г.Ф.	Курс за вибором	Історія рідного краю	1	8
10.	Вознюк Н.І.	Курс за вибором	Основи християнської етики	1	8
11.	Мовчун О.Я.	Курс за вибором	Українознавство	1	8
12.	Мовчун О.Я.	Курс за вибором	Українознавство	0,5	9
13.	Малайчук Г.Ф.	Курс за вибором	Історія рідного краю	0,5	9
14.	Крилович Н.М.	Курс за вибором	Конституційне право України	1	10
15.	Крилович Н.М.	Курс за вибором	Конституційне право України	1	11

Індивідуальні групові заняття:

№	Прізвище, ініціали вчителя	Предмет	Кількість годин	Клас	Примітка
1.	Гаврилович В.Л.	Українська мова	0,5	5
2.	Димар С.П.	Українська мова	0,5	6
3.	Правник О.І.	Географія	0,5	6
4.	Гаврилюк Л.А.	Українська мова	0,5	7
5.	Мовчун О.Я.	Українська мова	1	9
6.	Дивульська Т.С.	Алгебра	0,5	9
7.	Правник О.І.	Біологія	0,5	9
8.	Дивульська Т.С.	Алгебра	0,5	10
9.	Мовчун О.Я.	Українська мова	0,5	10
10.	Правник О.І.	Біологія та екологія	0,5	10
11.	Гаврилович В.Л.	Українська мова	0,5	11
12.	Гаврилович В.Л.	Українська література	0,5	11
13.	Правник О.І.	Біологія і екологія	0,5	11
14.	Крилович Н.М.	Історія України	0,5	11
15.	Максимчук С.С.	Алгебра	0,5	11
16.	Правник О.І.	Географія	0,5	11

Навчальні заняття в 1-11 класах організовуються за семестровою системою.

Перший семестр розпочинається 1 вересня 2021 року, а закінчується 24 грудня 2021 року. Другий семестр триває з 10 січня 2022 року по 07 червня 2022 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 23 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року,

зимові – з 25 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року,

весняні – з 26 березня 2022 року по 03 квітня 2022 року.

Навчання закінчується у 1-11 класах не пізніше 1 липня 2022 року (для 1 – 11 класів – 175 днів).

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації у 4, 9 та 11 класах (Наказ МОН України від 30 грудня 2014 року № 1547).

Орієнтовна дата вручення документів про освіту для учнів 11 класу - червень 2022 року, для 9 класу – червень 2022 року.

В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні – дистанційної форми навчання в період карантинних заходів у режимі онлайн і офлайн, учителям рекомендуємо використовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams тощо.

ДОДАТОК

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (1-4 КЛАСИ)

НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ

НА 2021-2022 Н.Р.

Освітні галузі	Навчальні предмети Інваріантна складова	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Навчальні предмети Інваріантна складова	1	2	3	4
Мовно-літературна	Українська мова та література	7+1	7+1	7+1	7+1
Іншомовна	Німецька мова	2	3	3	3
Математична	Математика	4	4	5	5
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)	Я досліджую світ	3	3	3	3
Технологічна	Дизайн і технології Інформатика	1 -	1 1	1 1	1 1
Інформатична	Дизайн і технології Інформатика	1 -	1 1	1 1	1 1
Мистецька	Мистецтво	2	2	2	2
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	3
Разом		19+3	21+3	22+3	22+3
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять: Українська мова		1 1	1 1	1 1	1 1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня		20	22	23	23
Всього		23	25	26	26

Директор ліцею Григорій МАЛАЙЧУК

ДОДАТОК

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ (5-9 КЛАСИ)

НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ

НА 2021-2022 Н.Р.

Освітні галузі	Навчальні предмети Інваріантна складова	Кількість годин на тиждень у класах
Освітні галузі	Навчальні предмети Інваріантна складова	5	6	7	8	9	Разом
Мови і літератури	Українська мова	3,5	3,5	2,5	2	2	13,5
	Українська література	2	2	2	2	2	10
	Німецька мова	3	3	3	3	3	15

	Зарубіжна література	2	2	2	2	2	10
Суспільство-знавство	Історія України	1+0,5	1	1	1,5	1,5	6
	Всесвітня історія	-	1	1	1	1	4
	Основи правознавства	-	-	-	-	1	1

Естетична культура	Музичне мистецтво	1	1	1	-	-	3
	Образотворче мистецтво	1	1	1	-	-	3
	Мистецтво	-	-	-	1	1	2
Математи- Ка	Математика	4	4	-	-	-	8
	Алгебра	-	-	2	2	2	6
	Геометрія	-	-	2	2	2	6
Природо- Знавство	Природознавство	2	-	-	-	-	2
	Біологія	-	2	2	2	2	8
	Географія	-	2	2	2	1,5	7,5
	Фізика	-	-	2	2	3	7
	Хімія	-	-	1,5	2	2	5,5
Технології	Трудове навчання	2	2	1	1	1	7
Технології	Інформатика	1	1	1	2	2	7
Здоров’я і фізична Культура	Основи здоров’я	1	1	1	1	1	5
Здоров’я і фізична Культура	Фізична культура	3	3	3	3	3	15
Разом		23,5+3	26,5+3	28+3	28,5+3	30+3	136,5+ 15
Варіативна складова
Додатковий час на вивчення предметів інваріантної частини:		3,5	3,5	2,5	3	3	15,5
Історія України		0,5	-	-	-	-	0,5
Курси за вибором: Історія рідного краю		1	1	1	1	0,5	4,5
Основи християнської етики		1	1	1	1	-	4
Українознавство		0,5	0,5	-	1	0,5	2,5
Індивідуальні групові заняття: Українська мова		0,5	0,5	0,5	-	1	2,5
Алгебра		-	-	-	-	0,5	0,5
Біологія		-	-	-	-	0,5	0,5
Географія		-	0,5	-	-	-	0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня		28	31	32	33	33	157
Всього		30	33	33,5	34,5	36	167

Директор ліцею Григорій МАЛАЙЧУК

ДОДАТОК

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СТАРШОЇ ШКОЛИ (10-11 КЛАС)

НЕНЬКОВИЦЬКОГО ЛІЦЕЮ НА 2021-2022 Н.Р.

Навчальні предмети Інваріантна складова	Профільне навчання
Навчальні предмети Інваріантна складова	Суспільно-гуманітарний напрям
	10 клас	11 клас
Українська мова	2	2
Українська література	2	2
Зарубіжна література	1	1
Німецька мова	2+1	2+1
Історія України	1,5+0,5	1,5
Всесвітня історія	1	1
Громадянська освіта	2	-
Алгебра	1,5	1,5
Геометрія	1,5	1,5
Біологія і екологія	2	2
Географія	1,5	1
Фізика	3	3
Астрономія	-	1
Хімія	1,5	2
Фізична культура	3	3
Захист України	1,5	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети: Інформатика Технології	1,5 1,5	1,5 1,5
РАЗОМ	30	29
Варіативна складова
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети: Історія України	7 0,5	8 -
Німецька мова	1	1
Правознавство	3	3
Курси за вибором: Конституційне право України	1	1
Індивідуальні заняття Українська мова Українська література Історія України Алгебра Біологія і екологія Географія	0,5 - - 0,5 0,5 -	0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня	33	33
Всього	37	37

Директор ліцею Григорій МАЛАЙЧУК

ДОДАТОК

до навчального плану Неньковицького ліцею

Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області

щодо програм курсів за вибором

на 2021-2022 навчальний рік

№	Клас	Назва	Форма ( факульт. чи курс за виб.	Реквізити грифу МОНУ (для кожної програми окремо)	К-сть годин за програмою (1 навч. р.)	К-сть годин за навч. планом
1	5	Історія рідного краю	Курс за вибором	В. Мисан. Програма курсу за вибором «Історія рідного краю».-Р.-2007. Рекомендовано науково-методичною радою РОІППО від 26.04.2007 р. Протокол 1.	17	1
2	6	Історія рідного краю	Курс за вибором	В. Мисан. Програма курсу за вибором «Історія рідного краю».-Р.-2007. Рекомендовано науково-методичною радою РОІППО від 26.04.2007 р. Протокол 1.	17	1
3	7	Історія рідного краю	Курс за вибором	В. Боровець. Програма курсу за вибором «Історія рідного краю».-Р.-2007. Рекомендовано науково-методичною радою РОІППО від 26.04.2007 р. Протокол 1.	34	1
4	8	Історія рідного краю	Курс за вибором	В. Боровець. Програма курсу за вибором «Історія рідного краю».-Р.-2007. Рекомендовано науково-методичною радою РОІППО від 26.04.2007 р. Протокол 1.	35	1
5	9	Історія рідного краю	Курс за вибором	В. Боровець. Програма курсу за вибором «Історія рідного краю».-Р.-2007. Рекомендовано науково-методичною радою РОІППО від 26.04.2007 р. Протокол 1.	35	0,5
6	5	Основи християнської етики	Курс за вибором	Програма курсу за вибором «Основи християнської етики» для учнів 1-9 класів ЗНЗ.- К.- 2010. Рекомендовано МОН України, 2010.	35	1
7	6	Основи християнської етики	Курс за вибором	Програма курсу за вибором «Основи християнської етики» для учнів 1-9 класів ЗНЗ.- К.- 2010. Рекомендовано МОН України, 2010.	35	1
8	7	Основи християнської етики	Курс за вибором	Програма курсу за вибором «Основи християнської етики» для учнів 1-9 класів ЗНЗ.- К.- 2010. Рекомендовано МОН України, 2010.	35	1
9	8	Основи християнської етики	Курс за вибором	Програма курсу за вибором «Основи християнської етики» для учнів 1-9 класів ЗНЗ.- К.- 2010. Рекомендовано МОН України, 2010.	35	1
10	5	Українознавство	Курс за вибором	Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В. Програма курсу за вибором «Українознавство». 5-11 класи.- К.- 2014. Схвалено для використання у ЗНЗ (лист інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 03.07.2014. № 14.1/12-Г-1058).	35	0,5
11	7	Українознавство	Курс за вибором	Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В. Програма курсу за вибором «Українознавство». 5-11 класи.- К.- 2014. Схвалено для використання у ЗНЗ (Лист інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 03.07.2014. № 14.1/12-Г-1058).	35	0,5
12	8	Українознавство	Курс за вибором	Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В. Програма курсу за вибором «Українознавство». 5-11 класи.- К.- 2014. Схвалено для використання у ЗНЗ (Лист інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 03.07.2014. № 14.1/12-Г-1058).	35	1
13	9	Українознавство	Курс за вибором	Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В. Програма курсу за вибором «Українознавство». 5-11 класи.- К.- 2014. Схвалено для використання у ЗНЗ (Лист інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 03.07.2014. № 14.1/12-Г-1058).	35	0,5
14	10	Конституційне право України	Курс за вибором	Галенко М.В., Куцакова О.І. Програма курсу за вибором «Конституційне право України» для учнів 10-11 класів суспільно-гуманітарного напряму. Старша школа. – К.- 2010. Рекомендовано МОН України, 2010.	35	1
15	11	Конституційне право України	Курс за вибором	Галенко М.В., Куцакова О.І. Програма курсу за вибором «Конституційне право України» для учнів 10-11 класів суспільно-гуманітарного напряму. Старша школа. – К.- 2010. Рекомендовано МОН України, 2010.	35	1

Директор ліцею Григорій МАЛАЙЧУК

ДОДАТОК 2

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми Неньковицького ліцею

Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області

на 2021-2022 навчальний рік

Для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272);

для 3-4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.), типових освітніх програм (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273).

у 5 –9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 –9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804);

у 10 - 11 класах– за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 20.04.2018 № 408.

Нові навчальні програми для 10-11 класів відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа».

5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти . – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

у 10-11 класах– за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

у 10-11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Вивчення іноземних мов у 2019-2020 навчальному році буде здійснюватися за декількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами а саме:

Для учнів 1-2 класів за новим Державним стандартом початкової освіти затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87 та «Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом О. Я. Савченко».

Для учнів 3-4 класів за Державним стандартом початкової загальної освіти затвердженого Постановою КМУ від 20 квітня 2011 року № 462.

Для учнів 5-9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408;

Для учнів 10-11 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392.

«Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236;

«Всесвітня історія. 7–9 класи» затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

«Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 № 236.

У 2021-2022 навчальному році чинними є такі програми: для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства», для 10-11-х профільних класів – «Правознавство» (профільний рівень).

Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

6-9 класів продовжать вивчення географії за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804,

10 клас вивчатиме географію курсу «Географія: регіони та країни» рівень стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень) за новими навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407.

Учні 11 класу вивчають курс «Географічний простір Землі» рівень стандарту (35 годин, 1 год. на тиждень) за програмою, затвердженою наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407.

7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804,

«Фізика 10-11» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.;

«Астрономія» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.

7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407).

«Захист України» для 11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту) та «Захист України» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (профільний рівень), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, у яких імплементовано компетентнісний підхід до вивчення предмета та наскрізних умінь для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

- «Фізична культура 10-11 класи» (рівень стандарту) для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407).

5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для закладів загальної середньої освіти 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;

10 - 11 класи – навчальна програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

У 2021/2022 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть відповідно до наказу Мністерства від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», що вміщує три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

У 2021-2022 навчальному році виховний процес у навчальному закладі здійснюватиметься на програмами :

-Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 31.10.2011 №1243 );

-Програма «Нова українська школа: в поступі до цінностей» (рекомендовано Вченою радою Інститу проблем виховання НАПН України (протокол №6 від 02 липня 2018 року);

-Програма національного виховання в закладах освіти Рівненщини на 2020-2025 роки ( схвалено Вченою радою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №5 від 25.09.2020 року).

Освітня програма 2021-2022 н. р.

Розділ 2

Виховна проблемна тема «Формування ключових компетентностей учнів та базових якостей педагога освітнього закладу в умовах НУШ»

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

Пояснювальна записка (1-11 кл.)

Природознавство